Мій чоловік змушує мене “дружити” зі своєю колишньою. Те, що він зробив недавно, мене вразило.
Я сердита на свого чоловіка, і маю на це повне право. Він звинувачує мене в неповазі до його колишньої дружини, від якої у нього є маленька дитина.
Мій чоловік Денис розлучився з першою дружиною Уляною, коли їх сину було всього два рочки. Вони залишилися друзями, щоб зберегти хороші родинні стосунки для сина, і я за них дуже рада, бо не кожен може так спокійно розлучитися.
Однак це не означає, що я стану частиною їхньої родини, як, мабуть, хотів би Денис.
Коли я зустріла розлученого “тата”, у мене не було часу на роздуми, чи гарна це ідея. Я була закохана, і це було взаємно. У той час вони з колишньою дружиною по черзі виховували п’ятирічного сина.
Щойно я з’явилася, Уляна намагалася дати мені зрозуміти, що вони все-таки щось більше – справжня сім’я. Іноді вона залишалася в Дениса на вечерю або вони разом святкували день народження маленького Давидка. Зайвого задоволення я від цього не отримала, але вголос нічого не казала.
Я помітила, як ця Уляна реагує на вже мого чоловіка, і мені це геть не подобалося. Уляна дарувала йому дорогі подарунки на Миколая, іменини, день народження, дражнила його і обіймала на прощання. Тому я вирішила встановити межі, і коли Денис переїхав до мене, я заборонила приходити Уляні до нас.
Денису це не сподобалося.
Давида вона якщо привозила, то Денис виходив у двір і сам його забирав. Я не хотіла, щоб Уляна переступала поріг моєї квартири. Зі мною в цьому погодилися всі мої друзі. Але одного дня я організовувала в нас зустріч для друзів, і Уляна випадково опинилася поруч.
Давид того дня мав бути з нами весь день і всю ніч, але якось в Уляни змінилися плани і вона ближче вісімнадцятої приїхала його забрати. А в нас дома гостювали наші найближчі друзі. Ми просто дивилися фільм і їли піцу.
На цій зустрічі було кілька людей, які знали Уляну, тож вони почали спілкуватися між собою. Мені було некомфортно – не хотілося виглядати зайвою в цій ситуації.
Але потім я помітила, що Уляна зайшла до вітальні без запитань і запрошення налила собі “червоненького”.
Я подивилася на Дениса, а він швидко почав готувати канапе. Ця невихована жінка мене так розлютила, що я без слів пішла в свою кімнату. Коли я повернулася, Уляни вже не було.
Через кілька днів, після нескінченного мовчання, Денис пояснив мені, що я поводжуся, як маленька дівчинка. Сказав, що коли я втекла, то поставила його колишню в незручне становище.
– Ти повинна при зустрічі з Уляною попросити пробачення.
На його думку, я повинна була про все на світі забути і бігати біля Уляни, як біля великої гості, запропонувавши їй сісти до столу і подати тарілку і прибори.
А я ж в той час, навіть з нею не привіталася.
Я поставила Денису ультиматум – це був останній раз, коли мені доводилося з цим миритися.
Він не може просити мене про щось подібне. Очевидно, його колишня все ще крутить його навколо пальця, і він дуже принизив мене, вибачившись за мене, коли востаннє забирав на прогулянку Давида.
Ну хіба це нормально?
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“