fbpx

Колишня дружина мого чоловіка як до себе додому приходила на нашу кухню, пила чай, вела бесіди зі свекрухою. А потім Наталя Василівна стала відмовляти мене стати мамою. Мені казала, що Максим все одно рано чи пізно повернеться до неї, а я зникну

До зустрічі зі мною мій чоловік уже був одружений одного разу. Це сталося, коли Максиму ледве виповнилося 18 років, і весілля через дитинку він не планував. Але життя внесло свої корективи. Його колишня дружина Леся народила дівчинку, а за рік спільного життя пішла до іншого.

Ще через 3 роки вони знову зійшлися і переїхали жити до мами Максима. Треба сказати, що онучку мама Максима просто обожнює. Готова терпіти все на світі, аби вона була поруч. Не дивно, що вибрики екс-невістки її не турбували. А їх вистачало!

Справа в тому, що Максим і Леся могли пожити кілька років разом, а потім знову розійтися. І так по колу, поки Лесі не спаде на думку знову сісти на голову моєму чоловіку. Досі не розумію, навіщо він це терпів так довго. Мабуть, також через доньку. Але зараз не про це.

Ми зустрілися, коли доньці чоловіка Даніелі було вже 13 років. Він утомився від кочового життя і хотів справжню сім’ю, а я була готова створити її разом з ним. Досить швидко ми почали жити разом.

Однак свекрусі це страшенно не подобалося. Вона чекала, поки на горизонті знову з’явиться Леся і все стане, як і раніше. А часто вона дзвонила їй і запрошувала її до нас у гості. Подумати тільки!

Та без всякого сорому приходила, сідала на кухні і мило розмовляла зі свекрухою. А мені казала, що Максим все одно рано чи пізно повернеться до неї, а я зникну. Зробити я нічого не могла, таки вони не чужі люди, згодом я просто навчилася пропускати повз вуха все те, що вони говорили.

Життя круто змінилося, коли я побачила довгоочікувані дві смужки на тісті. Чоловік просто літав від щастя, він дуже хотів дитинку. А ось свекрусі це не сподобалося.

Наталя Василівна не просто злилася, а всунула мені конверт із грошима. Ви можете собі це уявити?

Тоді я зрозуміла, що в мене більше немає свекрухи. Просто якась маячня. Наталя Василівна подала все так, ніби вона ще мені ласку робить.

«Він покине тебе і знову піде до Лесі. Та й онуки мені більше не потрібні! Подумай про майбутнє, поки не пізно, і візьми гроші», – сказала вона.

Я розуміла, що пахне смаженим. Якщо вона зараз так поводиться, що буде, коли народиться малюк? Мені було дуже неприємно й важко, але я прийняла важливе рішення в житті: або ми з Максимом розлучаємося, або переїжджаємо до іншої квартири.

Я побоювалася реакції чоловіка, але він подивився на мене люблячими очима і погодився.

Щоправда, свекруха була певна, що все буде інакше:

“Збирай валізи, ти тут ненадовго. Мій син ніколи мене не покине!” – заявила мені вона.

Як же похитнулася її впевненість, коли квартиру виставили на продаж. Паралельно Максим шукав нове житло для матері та для нас. Все вийшло напрочуд швидко і просто.

Вже за місяць ми жили окремо один від одного. Я почувала себе повноправною господинею в новій квартирі і більше не боялася, що в двері постукає Леся. До речі, про неї. Вона так довго чекала, поки Максим від мене піде, що сама вийшла заміж. А жити попросилася до моєї свекрухи. Цирк!

Тепер вони живуть вчотирьох в однокімнатній квартирі та згадують нас незлим, тихим словом. Максим іноді навідується до них, бо там живе його дочка. Однак у решті випадків ми намагаємося не перетинатися.

Ніколи не подумала б, що в моєму житті станеться щось подібне. Просто дякую чоловікові за нескінченну підтримку та розуміння! Дуже його люблю.

Передрук без посилання на сайт заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page