fbpx
життєві історії
Колишня подруга ніяк не може пробачити мені моє заміжжя. Вона десь вичитала, що щоб в будинку завівся чоловік, треба його «приманити». Тобто, уявити що він вже є. Купити другу подушку, чоловічі тапочки, поставити в стаканчик другу зубну щітку. Юля пішла далі. Вона купила чоловічі сорочки і розвісила їх в шафі

Колишня подруга ніяк не може пробачити мені моє заміжжя.

Вона десь вичитала, що щоб в будинку завівся чоловік, треба його «приманити». Тобто, уявити що він вже є. Купити другу подушку, чоловічі тапочки, поставити в стаканчик другу зубну щітку.

Юля пішла далі. Вона купила чоловічі сорочки і розвісила їх в шафі. На поличках у ванній вона поставила бритву і піни для гоління і гелю для душу.

Після такого, вільні чоловіки повинні були натовпами штурмувати Юліне житло. Загалом, відчуття, що у Юлі вдома живе чоловік, було максимально правдоподібним.

Пішли ми з нею в ресторан, на день народження до нашої спільної подруги. Там ми обидві поклали око на двоюрідного брата іменинниці. Юля відразу почала до нього підлизуватися.

А щоб чоловік мрії не бентежив своєю присутністю квартиру самої винуватиці торжества, вона недвозначно запропонувала йому переночувати в її барлозі.

Чоловік відмовився. Але градус зробив свою справу і ось уже Юля вантажить свого хлопця в таксі і везе до себе додому. Вранці чоловік втік. Побачив і зубну щітку, і бритву, і тапочки 45 розміру.

Юля довго намагалася йому пояснити, що самотня, але він не вірив. Думав – бреше:

– Ну що за дурниці? Друга зубна щітка, щоб мужик завівся? Що у вас, у жінок в головах твориться?

Я, вислухавши її сумну історію і розчарування в методі «приманити чоловіка в будинок», хлопцю цьому написала і запропонувала зустрітися.

Побачення було за побаченням. І я озирнутися не встигла, як опинилася його нареченою.

Юлю ми на весілля запросили. Але дізнавшись хто виступає в ролі нареченого. Юля влаштувала істерику. Я у неї хлопця забрала. Ніяких слів і виправдань слухати вона не стала.

Та й подружки наші розділилися на два табори. Перші вважали, що Юля перша його «знайшла». Другі – хто встиг, той і з’їв. Тим більше, відносин у них не було.

Одружилися ми, дитина пояилася. Живемо, як усі. Нещодавно я сама наткнулася в інтернеті на цей же метод – купіть другу подушку.

І подумки віддала хвалу тому, хто це придумав. Дякую тобі! Якби не ти, не було б у мене щастя.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page

facebook