Федора в селі знали всі. Копиця рудого волосся, ластовиння і зухвалий променистий погляд. Він не був красенем, але харизма від нього просто розливалася. Його любили за те, що він катав сільську дітвору на своєму мотоциклі. Федір був хорошим людиною, дуже добрим.
Коли він повернувся з армії, стало зрозуміло, що в його серці оселилася любов. І вибрав він найгарнішу дівчину села, дуже розумну, начитану й симпатичну Уляну. Кавалери оббивали її поріг, але вона
залишалася непохитна. Думка місцевих кумоньок розділилася. Одні стверджували, що вона ніколи не стане його дружиною, інші були впевнені, що такий, як Федя, свого доб’ється.
І весілля таки справили…
Наречена була такою гарною, що затьмарила всіх навколо, а Федір випромінював щастя. Всі бажали їм довгих років життя та діток побільше. І Федір, і Уляна були дуже працьовитими. Швидко привели в порядок будинок, налагодили побут. Через рік у них народився первісток Миколка. Після народження дитини Уляна стала ще вродливішою. Хто її бачив, відразу ж зачаровувався красою цієї жінки.
Вона почала працювати в районі. Там її просували по кар’єрних сходах в громадському напрямку. Познайомилася з чоловіком: заможним, розумним, спритним. І закохалася…
Про зраду красуні-дружини Федір дізнався майже одразу. Зібрав свої речі і пішов. Уляна намагалася повернути чоловіка, дуже цінувала його, зрозуміла, що оступилася і воно того було не варте. Але все марно. Навіть на вмовляння своєї матері Федір не піддався. Був гордий і впертий.
Через рік Федір привіз з сусіднього селища Оксану, одружився. У Оксани було двоє дітей від першого шлюбу. Чоловік намагався стати для них рідним батьком. Потім і спільна дитина у них народився. Федя обожнював донечку Василинку. Жили добре.
Та скоро у старших дітей Оксани почався перехідний вік. Мати завжди заступалася за них і не дозволяла Федору втручатися у виховання. Чоловік спочатку опирався, але потім просто махнув рукою і почав займатися тільки своєю дочкою.
Двадцять років вони прожили з Оксаною. Всі ці ркои Федір пропрацював на двох роботах, щоб утримувати свою велику сім’ю. А коли діти Оксани виросли, почали претендувати на будинок і сказали, що батько їм взагалі не рідний! Оксана в усьому потурала дітям. Тоді Федір зібрав речі і з’їхав від дружини. Будинок він залишив дітям – нехай ділять! Через кілька років він накопичив на однокімнатну квартиру у райценті, де працював, і знову почав життя спочатку. З дочкою Федір не втрачав зв’язок, як і з сином від першого шлюбу. Намагався якомога частіше бачитися з Миколою.
Уляна, перша дружина Федора, теж вийшла заміж, народила в шлюбі ще одну дитину. П’ятнадцять років прожила з чоловіком, але потім розлучилася. Він почав безбожно бігати по іншим жінкам.
Раптом Василинка, 19-річна дочка Федора, вирішила вийти заміж. Познайомила батька з нареченим. Той йому відразу ж сподобався, хороший такий, тямущий хлопець. Начебто про все домовилися. А через тиждень приїжджає Василина до батька вся в сльозах. Як виявилося, В’ячеслав – зведений брат її зведеного брата Миколи. Саме його народила в шлюбі Уляна. Федір ласкаво сказав дочці, що краще їм розійтися. Мати Василинки оксана взагалі закотила сцену. Під напором батьків діти розлучилися.
Два місяці панував спокій, а потім Василина і Слава зникли. Виявилося, вони весь цей час збирали гроші, щоб орендувати квартиру в сусідньому містечку. І коли накопичили, відразу ж з’їхали від батьків.
Що тут почалося… Але дітям було все одно. Вони були щасливі.
Першим зрозумів про свою помилку Федір. Він приїхав миритися з дочкою і прийняв зятя. Будь-який вік скоряється коханню! Потім Федору вдалося вплинути на колишню дружину Оксану. Та спочатку відмовлялася, але почувши, що всі витрати на весілля він візьме на себе, погодилася.
Найскладніше було з Уляною. Іван кілька разів їздив до неї, але жінка була непохитна. Нарешті крига скресла, коли той поставив жорсткий ультиматум. Та ще й діти допомогли. Приїхали до Уляни з відкритим серцем. А яка мати хоче зла своїй дитині? І вона їх благословила.
Найбільше раділа весіллю онуків мати Федора. Вона обожнювала і Василинку, і Славу. Для неї всі онуки були рідними. Почали говорити в селі, що Федір тепер зійдеться з Уляною, забере її до себе у райцентр або повернеться у село. Але Федір був категоричний. Минуле не можна повернути, нехай тепер діти будуть мудрі і щасливі і за них, дорослих, які не змогли зберегти свої родини. А Федір вірить, що все ж таки ще зустріне десь кохання всього свого життя.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
