fbpx
життєві історії
Костик не розуміє, що я не кінь, а перш за все жінка, яка хоче добре виглядати і отримувати задоволення від життя. А крім цього масла у вогонь підливає свекруха. Каже: “Правильно зробив, що на роботу виштовхав, а то всілася тобі на голову. Ні стида ні совісті”. Ну як жити далі, в голові не вкладається

У минулому році взяли квартиру в іпотеку, думали, викрутимось на зарплату чоловіка, але зрозуміли, що важко. Костик все частіше і частіше став натякати, що пора б і мені виходити на роботу. В результаті совість мене замучила і я влаштувалася менеджером зі збуту.

Не можу сказати, що наша фінансова ситуація помітно покращилася, а ось те що я перетворилася в загнаного коня, це абсолютно точно. У нас підростає чотирирічний син, який ні секунди не сидить на місці і вимагає постійної уваги. Він майже не ходить в садочок, часто хворіє. Зазвичай з малюком сидить бабуся, але вона ще працює (2 через 2), і у мене схожий графік, іноді наші графіки накладаються.

До чого я веду, з цією роботою, домашніми справами та доглядом за Матвієм я світу білого не бачу, кручусь як білка в колесі, немає часу ні манікюр зробити, ні в перукарню сходити.

Перетворилася в якусь “страшилку”, а Костика все влаштовує – йому головне швидше іпотеку виплатити і взяти ще дачу, про яку він мріє. Тоді мені точно “гаплик” буде, якщо ще на вихідних доведеться на городі працювати.

Костик не розуміє, що я не ломовий кінь, а перш за все жінка, яка хоче добре виглядати і отримувати задоволення від життя.

А крім цього масла у вогонь підливає свекруха. Каже: “Правильно зробив, що на роботу виштовхав, а то всілася тобі на голову. Ні стида ні совісті”.

Ну як жити далі, в голові не вкладається…

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook