fbpx
життєві історії
Кожну дію, чоловік робив з підказки. Спочатку мама, а потім і дружини. Часом доходило до смішного – їй доводилося нагадувати йому, що потрібно помитися. Працював він багато років на одному і тому ж місці – там, куди мама колись влаштувала. Загалом, “пощастило” Ользі несказанно

Ольга була дуже енергійною, про таких кажуть – батарейка. Все у неї в руках прямо горіло, за що не бралася – будь-яка справа йде на лад. Ще б пак, росла без матері і батька в дитячому будинку.

Волею-неволею там доводилося бути сильною і самостійною, інакше не вижити. Коли вийшла з дитбудинку, то характер бойової ой як знадобився – довелося зубами виривати у начальничків належну їй за законом квартиру. Далі, аби відчепитися. Всіх на вуха поставила.

Ось саме через це всіх знайомих Ольги дивував вибір чоловіка, який вона зробила. Геннадій був звичайним робочим на фірмі. Якби тільки працівником. Він був маминим синочком, нездатним на рішучі дії.

Кожна дію, він робив з підказки. Спочатку мама, а потім і дружини. Часом доходило до смішного – їй доводилося нагадувати йому, що потрібно помитися. Працював він багато років на одному і тому ж місці – там, куди мама колись влаштувала. Загалом, “пощастило” Ользі несказанно.

І жінка зважилася все-таки щось з цим зробити. На зимові канікули вона вмовила чоловіка поїхати відпочити в село, в будинок, що залишився йому від бабусі. Ну як вмовила – сказала “їдемо” і вони поїхали.

У селі Ольга відразу приступила до виконання задуманого плану. Для початку пару днів топила піч, походила по воду на колодязь, намагалася це робити так, щоб чоловік бачив. А на наступний ранок злягла.

Лежала, жалілась на головні болі. Чоловік не знав чим допомогти. Його трясло чи то від нервів, чи то від того, що за ніч мороз вистудився будинок повністю. Гена потикався-потикався, хотів запитати у дружини що робити, але та була в “хвора”.

Нарешті, в його голові спливла картинка вчорашнього дня, в якій дружина йде у двір, приносить звідти полінця і закладає в піч. Він вийшов у двір і довго шукав стіс. Знайшов тільки по слідах жінки в снігу.

Приніс дрова в будинок, сунув в грубку і підпалив. Незабаром в приміщення повалив густий дим. Гена, не знаючи, що робити, кинувся відкривати двері навстіж. Поки він робив це, Оля потихеньку встала і відкрила трубу.

Задоволений, що впорався з проблемою, Геннадій відчув бурчання в шлунку. Та й хвору дружину теж потрібно було годувати. Але була одна заковика – в будинку не було ні краплі води.

Взявши в руки відра, Гена відправився за водою. Стежила крадькома з вікна за чоловіком Ольга сміялась над тим, як чоловік не знав з якого боку підступитися до колодязя.

Пару раз її веселощі змінювалося побоюванням за життя чоловіка. Як він не впав у колодязь – одному Богу відомо. Нарешті, вода була доставлена ​​і застосована за призначенням. Гена зварив суп. Про смакові якості цього супу можна сперечатися тижнями.

Ольга “прохворіла” ще п’ять днів. За цей час чоловік навчився цілком нормально топити піч, колоти дрова і варити цілком їстівну їжу. Причому з усього, що під руку попадалося. Він навіть навчився стригти овець – сусід попросив допомогти.

Коли чоловік і дружина повернулися в місто, Гена помітно змінився. Змужнів, нарешті. З’явилося свою думку, став здійснювати вчинки без оглядки на інших. Не в плані всім наперекір, а в плані самостійності. Навіть матері своїй, яка прибігла за звичкою синочка соплі підтерти, висловив своє, вже чоловіче “Фі”.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!