fbpx

Кожного разу, коли Катерина Максимівна приходила в гості, вона нахвалювала мене, як господиньку. Тому з впевненістю скажу, готую я смачно. Цього дня Олег став не з тієї ноги. – Ти бачила, що ти в шафу складала? Ця ж футболка не відіпралася. І взагалі, ти нікудишня господиня, готувати також не вмієш. – До слова скажу, що для Олега борщ і вареники – не їжа, йому щось європейське подавай. Ну й наслухалася я в своє адресу!

Кожного разу, коли Катерина Максимівна приходила в гості, вона нахвалювала мене, як господиньку. Тому з впевненістю скажу, готую я смачно. Цього дня Олег став не з тієї ноги. – Ти бачила, що ти в шафу складала? Ця ж футболка не відіпралася. І взагалі, ти нікудишня господиня, готувати також не вмієш. – До слова скажу, що для Олега борщ і вареники – не їжа, йому щось європейське подавай. Ну й наслухалася я в своє адресу!

Одного ранку Олег встав не з тієї ноги. Це з ним трапляється досить часто. Я вже говорила, що чоловік, схоже, переживає кризу середнього віку.

Його футболка, випрана мною напередодні, не відіпралася. А я не подивилася. Просто зняла суху зі шнурка і поклала в шафу.

І ось з ранку він прекрасно “підняв” мені настрій, сказавши, що “Прання – це мабуть не твоє. Як і приготування їжі. Навіщо тоді братися?” – до речі сказано це було вельми на підвищених тонах.

Раніше я б ридала пів дня, тому що боляче чути це від коханої людини. Але зараз – не раніше.

З цього дня я просто перестала прати. І готувати. Зовсім.

Логіка моя простіше-простішого.

По-перше, я готую цілком смачно. Подобається всім, чесно. Крім Олега. Тому що йому наш український борщ чи вареники, це дуже банально, йому щось європейське подавай. Млинці його теж не влаштовують і так далі.

По-друге, щоб одяг не відіправся, це ж як і чим його треба забруднити. І Олег в цьому майстер. Лагодити машину в новій майці – будь ласка. Зняти ж складно.

Тому, маніпуляції Олега про те, що я погана, мною були не прийняті. Від слова зовсім.

Я під час цієї ситуації згадала про те, що я жінка, а значить повинна слухатися чоловіка. Чоловік сказав не прати – не буду.

Олега вистачило на тиждень. Він нервував, сам прав свої речі. Сам готував собі їжу, і дітям теж.

Причому після такого ранкового напуття він вкрай швидко відходить. Увечері прийшов просто душка.

Запитав що на вечерю. А я сказала, що не знаю.

– Олеже, я вирішила тебе послухати і не готувати. Прати це не моє, готувати теж.

Майже через десять років шлюбу до мене дійшло, що важливо цінувати свої нерви. І не давати їх тріпати нікому. Навіть найулюбленішим і близьким. Ось і всі мої висновки.

Як ваша думка з цього приводу?

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page