Краще б я не знала цих таємниць нашої родини! Я вже доросла, заміжня, виховуємо з чоловіком Іваном двох дітей. З батьками у мене завжди були теплі відносини, особливо з мамою. Я вже і сама не рада, що затіяла з нею цю розмову.
Я вже доросла, заміжня, воховуємо з чоловіком Іванм двох дітей. З батьками у мене завжди були теплі відносини, особливо з мамою. Випадково я дізналася, що у мами з моїм батьком це вже другий шлюб, хотіла поговорити з нею про це, але мама розсердилася і сказала, що це не моя справа…
***
З того часу наші з мамою відносини стали трохи прохолоднішими, я вже і сама не рада, що затіяла цю розмову. Мама трохи згодом сказала, що першого разу вийшла заміж за розрахунком, але прогадала, і після п’яти нещасливих років заміжжя розлучилася. Сказала, що дітей в тому шлюбі не було.
І ось недавно мене через соцмережі і далеких родичів розшукав мій старший брат, якого мама при розлученні з першим чоловіком залишила батькові, щоб не псувати собі життя. Ну як вона могла так вчинити?
Вона поїхала в інше місто, вдало вийшла заміж за мого батька і зуміла викинути минуле з голови.
Але, мабуть, їй це все ж таки не зовсім вдавалося, тому що часто маманервувала і влаштовувала батькові і мені прочуханки з дріб’язкових приводів, потім вибачалася…
Тато чоловік по натурі м’який, все їй прощав, а я іноді огризалася, за що і отримувала. Потім мама знову ставала ласкавою, задаровувала мене подарунками і все якось забувалося. Тепер я розумію, як їй було нелегко забути минуле, може совість не давала спокою, може, побоювання викриття, не знаю.
Коли я сказала мамі, що мене знайшов брат, і я вирішила з ним зустрітися, вона розплакалася і попросила цього не робити.
Але це ж мій рідний брат, від нього у минулому відмовилася мати, а тепер ще й я! Я не змогла так зробити. Я пообіцяла, що запрошу його до себе додому, батьку нічого розповідати не буду. Мати благала припинити спілкування з братом, не хотіла з ним зустічатися, але я була непохитна.
Та наші знайомство і спілкування з братом пройшли гірше, ніж я очікувала. Брат про матір навіть чути не захотів, сказав, що в дитинстві йому батько і бабуся сказали, що мама пішла на небо, і лише у кінці свого життєвого шляху батько розповів йому правду. І для нього її дійсно не існує, він так її і не пробачив.
***
Через місяць після нашої з братом зустрічі у мами раптово погіршилося здоров’я. Зараз вона з моєю допомогою трохи відновлюється, вже почала ходити по кімнаті, але ще майже не говорить. Я намагаюся робити все, щоб їй допомогти, я відчуваю свою провину, думаю, що це трапилося через переживання, які я спровокувала. Чи пробаччить вона мене?
Краще б я не знала цих таємниць нашої родини і не ворушила минулого!
Автор: Наталя
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
