Краєм вуха я зрозуміла, що тато і мама Василя збираються скласти заповіт, і все нажите майно віддати наймолодшому сину. Те, який він ледачо, навіть писати не хочу. Ось і поїхав мій чоловік в село на вихідні, а повернувся, геть іншою людиною.
Моє життя минуло в дуже великому місті, а точніше в столиці – Києві, але мій чоловік, крім свого села, майже нічого в житті не бачив. Вперше ми побачили один одного, коли кілька років тому він вирішив приїхати до столиці на підробіток. Я одразу зрозуміла, що у нього стриманий характер, і він досить господарський, зараз ми живемо з моїми батьками.
Василь з багатодітної сім’ї, в батьків п’ятеро дітей. І мій чоловік був найстаршою дитиною в сім’ї, тому його батьки порадили почати працювати в Києві, де більше платять. Я була щаслива, що завдяки їх настановам ми з Василем й познайомилися, але з ними спілкуватися просто неможливо, я зрозуміла це одразу після першої зустрічі.
А його молодша сестриця Вікторія, вирішила “опустити” мене ще на самому нашому весіллі, бо я їй чимось не догодила. Потім до мене якось дійшла інформація про те, що вони всією сім’єю люблять заглянути до чарки.
Всі інші діти в сім’ї були неймовірними ледарями, вони навіть не розуміли слова – робота. Тому вся відповідальність за рідню лягла на плечі мого чоловіка. Але коли батькам Василя настав час на когось переписувати спадщину, то батьки вирішили повністю переписати все на наймолодшого у сім’ї, хоча той нічого не зробив для батьків. Дивним було те, що решті дітей взагалі нічого не дісталося.
На той момент ми з чоловіком обговорювали це питання і дійшли єдиної думки, що треба попросити у його матері та батька, щоб вони хоча б частину будинку дали йому, адже ніхто не знає, що нас чекає в майбутньому. А потім, буквально за пів року, чоловік почав дивитися на мене з підозрою і навіть уникати в деяких випадках. Я зрозуміла, що про мене Василю щось наговорили, але тоді було невідомо, що саме.
Через деякий час Василь почав став також, як і всі його родичі, прихилятися до “біленької”, а потім “веселий”, починає чіплятися до будь-чого.
– Я не хочу все життя від тебе, Маринко, залежати, тому всі свої заощадження буду відкладати, щоб одного дня купити свою власну квартиру.
Мені не подобається те, що відбувається з чоловіком, адже його вже хочуть звільнити з роботи, а мені навіть не вистачає грошей, на макарони та крупи, я вже мовчу про якусь косметику чи парфуми.
Чомусь я маю виплачувати кредити його сім’ї. Я вже навіть почала замислюватися про розлучення, тому що вся його сім’я негативно налаштована проти мене. Що мене тримає?
Нехай котиться в своє село, якщо він віддає перевагу їм і чуткам, що ними розпускаються.
Фото ілюстративне
