Успішно здано всі іспити, документи здано в училище і Ксюша насолоджувалася літом. Вона почувала себе дорослою і дуже чекала на самостійне життя, хоча й побоювалася не багато.
— Мамо, я хочу на медсестру вчитися. Тільки це до міста треба переїжджати.
– Ксюш, ти впевнена? У нас із батьком немає можливості переїхати в місто, доведеться тобі одній десь жити.
— Так, я вже все обдумала, Олеся теж їде до міста, тільки вона хоче на свою музику поступати. От і можемо жити разом! – З радістю повідомила Ксюша.
— Добре, ми з татом подумаємо і постараємось знайти тобі кімнату.
Успішно здано всі іспити, документи здано в училище. Вона почувала себе дорослою і дуже чекала на самостійне життя, хоча й побоювалася не багато.
Батьки дівчинки теж турбувалися за дочку, вона вся така домашня і скромна, ось як вона там буде одна.
Як би тривожно не було, освіту здобувати необхідно. Марина та Ігор дуже серйозно підійшли до питання житла, коли Ксюші запропонували кімнату у гуртожитку. Вони з’їздили туди, подивилися, навіть познайомились із комендантом і залишили свої координати для зв’язку.
Ксюша навчалася на відмінно, їй дуже подобалася її майбутня професія, ось тільки подружкам вона відмовляти не вміла. Дівчата користувалися її добротою та наївністю, позичали гроші, їжу.
І ніколи не віддавали, запевняючи, що всі повернуть, як тільки батьки надішлють. А тут ще й підпоювати її почали, то вина пару келихів, то коктейлі в хід пішли. Ксюша не хотіла пити, відмовлялася, дівчата, включаючи і сусідку по кімнаті, одразу починали з неї жартувати і соромити.
Як же так, начебто доросла, а випити боїться, донька мами. Дівчина не вміла сперечатися і відстоювати себе, спочатку слабо чинила опір, потім погоджувалася на трохи.
На сполох забила комендант, жінка швидко зрозуміла, що Ксюшу, просту , розводять на гроші і харчуються за її рахунок. Вона зв’язалася з батьками і пояснила ситуацію, в іншу кімнату переїжджати безглуздо, бо всі місцеві дівчата такі.
Єдиним виходом вона вважала — винайняти кімнату. Дешевше, ніж квартира і спокійніше. Батьки дослухалися до слів коменданта, дуже швидко знайшли бабусю, яка погодилася взяти дівчинку собі на квартиру.
Умови були прості, півтори тисячі карбованців на місяць + половина квартплати. Ігореві здалося дорого, ніби й дешевше за кімнату є.
— Зате наша дочка житиме сама під наглядом бабці, сторонніх точно не буде, та й контроль у неї, у разі чого нам одразу повідомить. — заперечила чоловікові Марина. Ігор заплатив одразу за весь залишок навчального року.
Як тільки батьки поїхали додому, бабуся посміхнулася і ще раз озвучила свої умови, тільки додала дотримання чистоти, економію ресурсів (світло, вода) і подивившись на дві великі сумки з продуктами, запропонувала харчуватися разом.
Начебто, щоб продукти не псувалися, а складчину навіть простіше.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.
