Купила один кілограм яблук – а по чеку два – для чоловіка. А як інакше? Валя і не уявляє…
Валентина з маленького містечка далеко від столиці. Квартири там коштують по 5 тисяч доларів. Цілком підйомна сума, якщо ти працюєш в Києві. Але Валя приїхала не працювати, а вчитися. На другому курсі зустріла старшого за себе на дванадцять років чоловіка і вийшла заміж. Вона навіть не здогадувалася, у що в майбутньому перетвориться її сімейне життя.
Микита виявився жорским, все – лиш по його. Він вимагав звітів за всіма видатками, рахував кожну копійку. Він прекрасно знав, що у дівчини з глибинки немає знайомих і друзів. Заступитися за неї
було нікому. Коли Валя народила, життя її стало нестерпним.
– 50 тисяч я зекономила! Народжувала абсолютно безкоштовно, а йому показала чеки з дорогої клініки. Він як раз поїхав в рейс і нічого не дізнався.
Переді мною сидить красива, трохи втомлена, молода жінка. Складно уявити, що їй доводилося терпіти. Таких хочеться обійняти і заспокоїти. А ще – оберігати від усього негативного!
Чоловік Валі працював на підприємстві вахтовим методом. Коли він їхав, вона придумала свою власну схему: збирала чеки для звітності, але не свої. У будь-яких магазинах можна дістати хоч греблю гати таких папірців в сміттєвому баку. Валя купувала кілограм яблук, а по чеку було два. Різницю вона забирала і відкладала. Так само вона робила і з іншими продуктами. З донькою вони особливо не шикували. Їли лише сезонні фрукти, молоко, м’ясо та ковбаси з’являлися на столі тільки тоді, коли чоловік повертався додому. Дитячі речі Валентина купувала за оголошенням відразу ж пакетом. Багато чого їй віддавали подруги, знаючи, що вона реально потребує такого. Але на кожну річ був чек.
В кінці місяця, перед приїздом чоловіка приїжджала мама Валі. Вона віддавала їй гроші, а сама підтасовувати чеки. Коли дитина підросла, мама почала приїжджати частіше. Тепер, поки не було чоловіка Валентина працювала. Без освіти її взяли тільки в клінінгову компанію. Але вона не скаржилася, а дбайливо збирала гроші з замовлень.
Через два роки Валя змогла накопичити на квартиру. Вона була невимовно щаслива. Адже це така удача – нарешті покинути чоловіка, який на той момент ще більше перегибав палку. Мама придбала необхідне житло і написала дарчу на Валю.
Наступний рейс чоловіка став фатальним для їхнього сімейного життя. Валя зібрала речі, забрала дитину і поїхала геть. Микита намагався повернути їх, навіть погрожував. Але ніхто не знав, де саме вона знаходиться.
Розвели їх дистанційно. Скоро Микита знову одружився. Його обраницею стала третьокурсниця. Така ж наївна і довірлива.
– Ну і пропадеш ти зі своєю матір’ю в однокімнатному бараку! – сказав наостанок чоловік Валі. Напевно, натякав на ті хороми в центрі Києва, в яких вона була все життя покоївкою і не більше.
Валя зараз ні про що не шкодує. Вона чесно заробила на квартиру. Правда, іноді ночами їй снитися чоловік, але це дрібниці. Якби чоловік не мав роботи вахтовим методом, вона б відразу ж втекла. А так вирішила створити для себе і дочки мінімальний капітал. А як по-іншому?
Словом, у Валентини і її родини все добре, а у їхнє з донечкою життя поступово і обережно входить Михайло: турбортливий і добрий.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
