З першого дня знайомства з батьками чоловіка я зрозуміла, що мені буде дуже складно спілкуватися з ними, бо люди досить специфічні – одразу було видно. Свекри пропонували жити разом після нашого весілля, але я категорично відмовилася, навіть умови поставила Дімі, що і весілля не буде, якщо він погодиться на це.
Спочатку ми орендували квартиру, що дуже засмучувало свекруху, Інна Василівна постійно говорила, що Діма багато працює, а віддає гроші чужим людям за квартиру. Виходило так, що їхній син працює, а я просто прогулятися ходжу в офіс. Але я терпіла, доки було можна.
Купили ми згодом свою квартиру, і одразу після переїзду чоловік зробив ключі і своїм батькам. Я про це дізналася, коли повернулася з роботи, а в нас свекруха на кухні щось куховарить. Спека надворі, у нас кондиціонера немає, а в неї духовка і всі чотири конфорки лупашать! У квартирі не продихнеш!
Хто його поїсть стільки? ми весь час майже на роботі, ніколи не обідаємо навіть дома і не снідаємо разом .
Я спочатку подумала, що чоловік чомусь повернувся раніше, але виявилося, що його мати відчинила двері своїм ключем. Я відразу подумала, що це вона вже встигла проінспектувати всю квартиру і навіть нашу спальню, і це мене дуже розсердило.
Ну й ця творчість на моїй кухні – це вже дуже занадто!
Свекрусі я нічого не сказала, зате закотила влаштувала розбір польотів чоловіку. Він вибачався, що не попередив, і відразу казав, що це нормально, вони ж його тато і мама, і що поганого, якщо вони зрідка заходитимуть і допомагатимуть.
Я не хочу ніякої допомоги, я справляюся сама, але Дімі так зручно, щоб у вихідні я його не залучала до домашніх обов’язків, за нього це зроблять тато і мама, поки ми на роботі.
Останньою крапкою став візит свекрухи в суботу о дев’ятій ранку, коли ми з чоловіком ще спали. Я чула, що вона прийшла, але спеціально не вийшла, а коли вже прокинувся чоловік, свекруха зазирнула до нас у кімнату і запросила снідати.
Приготувала омлет із картоплею, хоча чудово знає, що вранці ми п’ємо лише каву. Ще ніби ненароком сказала, що й так прийшла пізно, думала, що ми вже встали і поснідали.
Ну от скажіть, хіба я не можу у свій вихідний у своїй квартирі спокійно поспати чи полежати скільки захочу, а потім, не одягаючись, пройти у ванну чи на кухню? Але ні, батьки чоловіка зробили з нашої квартири прохідний двір.
Конфлікту з ними не хочу, але поставила чоловікові ультиматум, щоб забрав ключі та попросив маму відвідувати нас якомога рідше і тільки з попередженням. Мої ж не приїжджають до нас щодня!
Чоловік образився, але я чекаю на конкретні дії з його боку, інакше він переїде до них, якщо дуже сумує за татусем і мамою. Я якось не хотіла виходити заміж за хлопчика, який чекає, коли мама прийде й приготує йму яєчню.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
