fbpx
життєві історії
Купили ми недавно з дружиною квартиру. Причому ну всі умови – просто супер! Хороший цегляний будинок, 4-й поверх, тихий зелений двір, дітям до школи близько, 4 магазини в кроковій доступності. І просили за неї відсотків на 10-15 нижче ринкової ціни. Я, як людина обережна, почав шукати підступ – але так і не знайшов. – А ти не розумієш? Ось ти можеш на цих пенсіонерів управу знайти? – Юль, ну що мені з ними зробити?

Купили ми недавно з дружиною квартиру. Причому ну всі умови – просто супер! Хороший цегляний будинок, 4-й поверх, тихий зелений двір, дітям до школи близько, 4 магазини в кроковій доступності. І просили за неї відсотків на 10-15 нижче ринкової ціни.

Я, як людина обережна, почав шукати підступ – але так і не знайшов. В результаті вдарили з колишніми господарями по руках і переїхали.

І лише через кілька днів зрозуміли, в чому була справа.

Під нами жила сімейка, яка не давала нікому спокою. По-перше, вони допізна дивилися телевізор, включаючи його на максимальну гучність. По-друге, людьми були виключно вредними.

І то чоловік, то дружина постійно «вчили жити» всіх сусідів і їх дітей, гучно обурюючись сучасною молоддю.

А по-третє, на них не було ніякої управи – тому що були вони пенсіонерами 82 і 80 років відповідно. І навіть дільничний, який теж в нишому домі, просто знизував плечима – «терпіть, мовляв, скільки їм вже залишилося».

І ось сидимо ми якось з дружиною на кухні, слухаємо новини з 3-го поверху, які чути навіть через закрите вікно, і п’ємо чай. І тут моя кохана так задумливо заявляє:

– Слухай, а давай зовні на лоджії годівницю пташкам прилаштуємо…

– Що прилаштуємо? – сторопів я, знаючи більше ніж прохолодне ставлення дружини до будь-якої живності.

– Ну, годівницю. Або шпаківню. Або як там вони називаються. Щоб пташки прилітали, і весь час там їли.

– Ну добре хоч не собачу будку, – пожартував я. – А навіщо?

– А ти не розумієш? Ось ти можеш на цих пенсіонерів управу знайти?

– Юль, ну що мені з ними зробити?! Побити не можна, дільничного вони не бояться, умовлянь не розуміють від слова «зовсім»…

– О-ось! А так ми будемо дуже добре годувати пташок, а пташки за це будуть чвіркати прямо на постільну білизну, яку вони вивішують.

Я навіть не знайшов, що відповісти. І в черговий раз переконався, як далеко може зайти витончена жіноча підступність навіть у найкращих жінок на світі, якщо їх роздратувати…

А годівницю я все-таки зробив. І можете кинути в мене за це камінь!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page