Купили ми з чоловіком квартиру, вірніше купив він, я додала сто тисяч гривень, плачу позику сто п’ятдесят, і віддала свекрусі теж сто тисяч, оскільки вона нам перепозичала на квартиру. Вартість квартири майже 2 мільйони, нова двокімнатна в Києві на Оболоні.
А до цього 8 років ми з чоловіком і дитиною жили у моїй квартирі. Вирішили, що чим платити за 2 квартири, краще купити одну велику. Так і вчинили. Зараз мені вже п’ятий десяток, а чоловікові шостий.
Свекруха дуже владна жінка, і я, знаючи її дуже добре, пішла на це, щоб потім мені не залишитися без житла.
У першому шлюбі у чоловіка квартира була, і йому дісталася одна третина, і ту його мати переписала на себе, і гроші вклала в бізнес на три роки, і віддала їх тільки, коли ми вирішили купувати свою квартиру. Звичайно без жодних відсотків, а ми їй проценти, хай і невеликі віддавали.
Я маю побоювання залишитися на вулиці. Власник нової квартири тільки чоловік, свекруха сказала йому, що якщо спробую зробити частку, вона мене зі світу зживе. Зараз у мене бажання кинути все та поїхати кудись за кордон, тим паче, дочка кличе старша.
З боку матері чоловіка почалися каверзи тишком-нишком, вона вимовляє все чоловікові, він слухає і вірить, став дуже дратівливим, я його таким за прожитих разом вісім років ніколи не бачила.
Свекруха дорікала мені тим, що я взагалі нічого не вклала в квартиру. Всі їх, ще й сина її тільки, а я їй сказала, що я нічого не забираю у вас і жити з ним хотіла до кінця життя, бо люблю. У мене ще свою квартиру не продано, але я всі гроші, що були, все до копійки віддала свекрусі.
За мою квартиру залишився борг, мені тепер його не заплатити. Виходу у мене немає, доведеться продавати свою квартиру, вона в старому будинку, там все зручності, але ніякого ремонту. Я про хороший ремонт говорю, а грошей у мене немає зовсім, щоб і борг погасити, і ремонт зробити.
Дійшло до того, що моя мати приїхала пожити, бо не стало бабусі, і нам обом було дуже важко, і я тому маму покликала до нас. Живе вона 2 тижні, скоро поїде, так свекруха постійно мене запитує, коли моя мати поїде, хоча квартира 80 квадратних метрів, просторо.
І коли ми ще тільки купили, я сказала про мою сестру, вони в іншому місті живуть, що будуть приїжджати, так свекруха вже й тоді таким незадоволеним тоном спитала, що й вони тепер гостюватимуть? Чоловікова рідня до нас їздить, гостить, діти його з онуками привозять, я все намагаюся купити подарунки їм, грошима коли допомогти.
Але мене, мабуть, виживають усіма силами, чоловік матір слухає, і теж жене мене маму мою. Я знаю, що я не подарунок, але ж я нічого не хочу забирати у них, я просто хочу жити спокійно у себе вдома, і щоб до мене люди приходили, подруги.
А зараз ніхто не ходить до мене взагалі, мама скоро поїде, у неї півбудинку після бабусі лишилося.
Я одного зрозуміти не можу, що мамі чоловіка треба. У них зі свекром і будинок, і квартира з розкішним ремонтом. Не хочу свою продавати, але й туди не поїду, хочу зовсім виїхати в інше місто, винайняти квартиру і жити. Або взагалі до дочки в Чехію.
Я дуже втомилася, ще й кредит платити мені за цю квартиру до 2025 року. Знала б як буде, то краще б на ці гроші свою відремонтувала б і борг би погасила.
Але аж ніяк не думала, що до такого дійде. Та й квартиру я всю сама обставила, все нове купила, і побутову техніку також. Що робити? Свекруха мені в очі не каже нічого.
Чоловік теж каже, що, мовляв, ти зі мною тільки через квартиру розписалася. А це свекруха його налаштовує. Неприємно все це, втомилася, ніяк не думала, що так все закінчиться. І що робити – гадки не маю.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
