Купили ми з чоловіком місяць тому новий кухонний комбайн, я мріяла про цю розкіш років десять. Ох, я не могла натішитися своєму щастю! До того ж, наближалися новорічні свята, і я раділа мов дитя з того, що тепер мені буде набагато легше наготувати на стіл різної смакоти.
Та через тиждень після покупки зайшла зовиця Михайлина і звернулася до мене з проханням дати на якийсь час покористуватися комбайном, адже у неї у чоловіка був через два дні ювілей.
Ну добре, кажу, не питання, ми не скнари і поки що він мені не актуальний, бери. На першу вимогу – повертаєш, поставила я єдину умову Михайлині
Настав час, дзвоню і кажу, що час і честь знати, мовляв, Михайлинко, неси мою радість додому.
А зовиця і каже, що вони прилад зламали, але найближчим часом придбають нам новий, такий самий, один в один.
Через кілька днів завіз її чоловік коробку у непрозорому пакеті та швидко ретувався, не відгукнувся навіть на запрошення мого чоловіка пообідати моїм борщиком.
Я відкриваю і бачу дешевий китайський аналог, який тільки на смітник зійде. А була у мене оригінальна німецька модель. Різниця в ціні – приблизно в 10 тисяч гривень, звичайно, наш дорожчий був!
Чоловік мій Андрій лиш плечима знизав: що з них, мовляв, взяти, Оленко, у них же троє дітей, звідки гроші у Михайлини?
Власне, “китай” полетів у смітник, собі замовили знову нормальний. На щастя, встигли отримати перед Новим роком якраз. Біднішими ми не стали, зате спілкування з родиною зовиці стало значно менше, чому я дуже рада.
Як каже одна моя знайома: добре, що грошима взяла.
З Новим роком, дорогенькі! Порядної вам рідні хочу побажати.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com, автор О. Шатіло.
Недавні записи
- Просто тона везіння накриє ці знаки-щасливчики в останній тиждень серпня, 24-31 числа. Чомусь саме їх обрав Всесвіт своїми пестунчиками, їм усміхнеться фортуна вже зовсім скоро, в останні 7 днів літечка – 2022
- Оленко, пенсія в мене мала, а ті кросівки, що я Денису подарувала, досить дорогі, я чек зберегла і вважаю, що було б по совісті з твого боку повернути мені гроші, адже це подарунок твоєму чоловіку! – я від слів свекрухи просто оторопіла і мовчки слухала Галину Максимівну. Коли я відчинила, то побачила свекруху з великим пакетом м’яса в руках
- Ольга зітхнула. Так. вона завжди вважала невістку Катю поганою господиною, не вартою її дорогоцінного синочка. Але тепер вона твердо вирішила переконати Максима не розлучатися – мала вагомі причини. Дорогою вона щебетала про те, як Ольгин син-рятувальник Макс радів малюванню та поїздці в гори і на полонину Кринта
- Поки ми з дітьми жили у свекрухи в Карпатах, мама чоловіка навчила мене готувати такі домашні ковбаски – закачаєшся від смаку! І ніяке спеціальне обладнання не потрібне, що головне. Від них за вуха не відтягнути – такі неймовірно апетитні!
- Два дні тому я вирішила заскочити до Святослава й невістки без попередження – просто була в тому районі. Люба, маючи всю побутову техніку, яку свог очасу не мала я, постійно жаліється, що в неї ні на що часу не вистачає, навіть не готує – діти не дають мовляв. Мені, щиро кажучи, завжди було гірко, що він після роботи приходить і ще встає до плити вечерю собі готувати. А тут закрутилося он як! Уявіть собі, я приходжу о 10 годині ранку