Квартира дісталася мені у спадок задовго до шлюбу. Але чоловік вимагає свою частку і каже, вона маленька, її треба міняти на більший варіант . – Я там шпалери клеїтиму і вкладатиму свої сили, та й їсти ми будемо за мій рахунок, – заявив Олег

Почалося все з того, що чоловік недавно чомусь почав вимагати частку у моїй квартирі, яка мені дісталася у спадок задовго до шлюбу. Каже, вона, мовляв, маленька, її треба міняти на більший варіант.

З цим я згодна, але я відразу сказала, що розмін чи купівля-продаж відбуватиметься за мій рахунок, а також всякі там ремонти та інше, щоб він туди не вкладався, тобто все повністю за мій рахунок. Так, хай не відразу, поступово, я не банкірка, щоб за один день усе це зробити.

Олег почав заперечувати, говорити: «Я там шпалери клеїтиму і вкладатиму свої сили, та й їсти ми будемо за мій рахунок виходить, поки ти будеш в квартиру вкладатися фінансово».

Олег запропонував на розмін квартири скинутися навпіл, але в нього немає таких грошей, навіть найменшої частини від загальної вартості, а на моє питання, де він цю суму братиме, заявив, що розбереться, може кредит візьме на себе.

Бюджет у нас роздільний, бо в мене у минулому вже був негативний досвід загального бюджету, коли я собі зимові чоботи не могла купити навіть.

Словом, Олег звинуватив мене в тому, що я йому не довіряю, афериста з нього роблю і таке інше. А я боюся, що у разі розлучення я потім залишусь без нічого.! Зараз у мене є дах над головою, який у мене ніхто не забере, а у разі спільної купівлі нової квартири він стане її співвласником, принаймні, він так планує).

А я хочу купити і оформити нову на бабусю (мами у мене нема давно), і щоб вона на мене потім оформила дарчу. Перестрахуватися, так би мовити.

оОтже, все закінчилося грандіозним конфліктом. Наступного дня приїхала сестра Олега на вихідні, і він усі вихідні зі мною не розмовляв і зараз не розмовляє, тільки з нею спілкувався, всім своїм виглядом показуючи, що, мовляв, мені й без тебе добре.

Хочу сказати, що у чоловіка в самого нічого у власності немає. Батько його виставив з дому без копійки в кишені через спільний бізнес (а насправді він на нього просто безкоштовно працював, за їжу, мовляв, батькам же треба допомагати, а коли підняв тему з приводу грошей, його одразу виставили на вулицю.

Олег після того влаштувався на роботу, і спочатку жив там же., поки ми не зійшлися. Дід із бабусею обіцяють йому дім у спадок залишити, але це вилами по воді писано, оскільки сім’я у нього велика, є дві сестри та два брати менші.

Сьогодні зателефонував з роботи і сказав, що я йому в душу насмітила ось цим усім. Ситуація ускладнюється тим, що ми з різних міст, зараз живемо у його бабусі і плануємо переїзд у моє місто. Я розумію, звичайно, що йому там не буде куди піти в разі чого, але ж і я його не вижену, не зможу, не так вихована.

У разі розлучення дам можливість спокійно зібратися і поїхати, надвір вночі не виставлю. Залишатися в його місті я не хочу, бо жити все життя на чужій території не готова, хочу бути господинею на власній кухні.

Зовиця все в найдрібніших подробицях доповіла свекрусі, бо була випадковою свідкою нашого протистояння.

Я Олега розумію з одного боку, але й сама в разі чого нічого не хочу ні з чим залишитися. Я вже взагалі не розумію, чи є у нас з Олегом спільне майбутнє, а він ще й дитину просить.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page