Квартира, в яку Степан переїхав зі своєю “кралею”, що на двадцять років молодша за нього, взагалі купувалася за наші спільні кошти дочці. Але по всіх документах вона належала чоловіку. – Юля ще навчається, а там гляди, і заміж за багатого чоловіка вискочить. Для чого їй ця двокімнатна в старому будинку? – сказав чоловік. Та мені від цього не легше. Після двадцяти років спільного життя, я залишилася одна-однісінька.
У мене тут назріло до вас одне питаннячко. Давайте розбиратися.
Моїй подрузі Оксані завжди і всі заздрили. Чоловік красивий, без шкідливих звичок і справжній сім’янин. Дочка Оксани вже доросла, їй 19 виповнилося, а одружені були вже більше двадцяти років. Всі роки жили дружно, грошенята на покупку квартири для дочки збирали. За межами себе особливо не балували. Відпочивали на своїй дачній території в компанії з близькими друзями.
І раптом, коли настав час пожити для себе, життя змінює свій напрямок.
Чоловік Степан потай починає спілкуватися по інтернету з дівчиною на 20 років молодше за себе. Вона не втомлюється дивувати його своєю красою, життєрадісністю, а найголовніше новизною. А ще вона вміє вчасно його похвалити, порадіти його кар’єрним досягненням і проявити інтерес до його планів на майбутнє. Такий собі “живчик” для підняття настрою. Хіба можна встояти?
Степан перший час пручався. Навіть спілкування раптово переривав. Адже розумів, що це недобре щодо його дружини Оксани, з якою прожив скільки років. Любов давно пройшла, але залишилося почуття обов’язку.
Попався на гачок, як підліток. Закривався надовго у ванній, пускав воду і щебетав зі своєю молодухою, яку ніколи в очі не бачив.
Він був у захваті від її уваги. Через час відходив від “чар” і зникав на пару-трійку тижнів. А потім все повторювалося спочатку: неймовірна сила тяжіння і одне слово “привіт”. А незнайомка, немов не помічаючи повторюваних пауз, радісно продовжувала переписку.
Світлини то вони один одного бачили, але про зустріч домовлятися не поспішали. Може завтра це захоплення спаде. Так сподівалися обидвоє…
В цей час доля готувала свій новий підступний план. Їм судилося зустрітися в міському парку в обідній час. Подивилися один на одного і одразу впізнали. Дві посмішки і дві пари рук простягнутих назустріч. Спілкувалися до 2 години ночі по інтернету, і довго захоплювалися збігом обставин. Одночасно дивувалися думкам, що нахлинули: “Як можна відчувати самотність в реальному світі і раптову спорідненість з людиною, якої зовсім не знаєш”.
Не втримались. Вже через 5 місяців Степан, ховаючи очі, розповів Оксані про свою нову і молоденьку любов.
А згодом і переїжджає жити в житло, яке купили для доньки. Житло, на покупку якого витрачені спільні накопичення і молоді роки.
Його право? Адже нерухомість оформлена на нього. А дочка поки вчиться, а потім, раптом чоловіка багатого зустріне. Потім і квартира не знадобиться.
Тут, з якого боку на цю ситуацію подивитися. Все життя він забезпечував свою сім’ю, нікого не образив і слова поганого навіть не сказав. Оксана все життя відчувала себе щасливою жінкою, і дочка вчиться в престижному університеті. Є в чомусь його вина?
Так невже на схилі років чоловік не має права послухатися свого серця? Адже життя таке коротке, і не можна знемагати від одноманітності, тільки через переживання почути людське засудження.
Зрозуміло, що кинута жінка дуже ображена на чоловіка. У квартиру, куплену дочки на спільні гроші, переїхав колишній чоловік з молодою дружиною. Двадцять років шлюбу коту під хвіст і кому вона потрібна в такому віці? А майбутнє, яке здавалося таким світлим і забезпеченим, перекреслено зрадою близької людини.
– Дочка виросла, а старість на горизонті. Подруги радять знайти собі самотнього чоловіка, щоб було про кого піклуватися. А навіщо? Навіть і пробувати не хочеться.
А що ви б порадили?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
