Леся коли нам сумку збирала, я ще про яйця домашні натякнула, бо скоро паску треба пекти, але невістка сказала, що кури погано несуться, і їм самим треба. І якогось дива мене занесло до курника. Взявши десяток, я вирішила їх сховати. Менше знає – краще спить. Чоловік пішов машину прогрівати, а я в ванну на хвилинку заскочила, як Лесі ще надумалося нам свинини положити. Я стояла червоніше рака
У нас з чоловіком два сина з різницею у віці п’ятнадцять років. Живемо ми в маленькому районному центрі, в двокімнатній квартирі, нам з чоловіком хватає.
Старшому сину Петру в січні виповнилося сорок п’ять років. Він давно одружений. Живе в селі і виховує з дружино Лесею троє діточок: два хлопчики і наймолодша дівчинка. В них поблизу моїх сватів свій будиночок. Леся дуже добра господиня і мама. Ніколи до неї претензій в мене не було.
І хоч вона на рік старша за мого сина, і багато хто з родичів підсміювався з цього приводу, живуть діти дуже добре, хоча в селі, самі розумієте, живеться не легко, там треба працювати, щоб щось мати.
Коли онуки були маленькі, я часто до них навідувалася. Переважно сиділа з дітьми, щоб Леся щось встигла на городі чи по дому зробити. Зараз також їжджу, але вже не так часто.
Молодшому сину буде тридцять влітку. Він також женився. Невістка молодесенька, ще й двадцяти п’яти нема. З дітьми вони не спішать. Все щось їм заважає, то ця “бацилка” літала по Україні і світі, то зараз, самі знаєте, що в нас в Україні робиться. Кажуть – не на часі діти. Ну, я наполягати не маю права.
З обома невістками в мене нормальні відносини. Але в ці вихідні я зробила необдуманий вчинок, і цим зіпсувала стосунки зі старшою невісткою.
Я поїхала з чоловіком до них в село, щоб допомогти перед святами. В неділю ще в церкву сходили, посповідалися. Я люблю з цим священиком поговорити. Після обіду Леся знаючи, що ми скоро будемо їхати, полізла в погріб, щоб нам два відра картоплі набрати, і бурячка червоного, декілька морквинок.
Вона мені кожного разу, як я приїжджаю, дає ще і яйця домашні. Я ж надіялась, що і цього разу так буде. Але Леся відразу ж сказала, що кури погано несуться, і їй самій треба на паску наскладати. Мені стало якось неприємно це чути. Могла б хоч з десяток мені вділити.
І тут мене якимось дивом занесло до курника. Дивлюсь, в гнізді лежать яйця, з яких курка тільки зіскочила. Я ж пробіглася по всіх і поскладала собі в кишеню.
В хату як тільки зайшла, відразу ж в сумку собі положила, і вирішила, що не потрібно цього Лесі знати – менше знає – краще спить.
Але голка з мішка таки вилізла, коли не чекали. Чоловік вже пішов машину прогрівати, а я у ванну на хвилинку зайшла. А Леся ще надумала нам кусок свинини замороженої положити. Ну, мене не було, вона ж відкрила сумку з продуктами, і побачила там ті яйця. Я в той час якраз в кімнату заходила.
– Я вам і те, і се, а ви он як чините! Не соромно? Я ж українською мовою вам сказала, що самим яйця потрібні…
Мене наче кип’ятком хтось облив. Я стояла в дверях червоніше вареного рака.
Прийшовши до тями я розказала все як є. Леся ніби й нічого не сказала, і як на мене, не образилася за такий вчинок. Але мені так важко на душі стало.
І для чого мені були ці яйця…
З яким я обличчям тепер буду їхати до них в село, хто його знає.
Автор – Наталя У
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua