fbpx
життєві історії
Леся весь час наголошувала мамі, що вона вже не в тому віці (20 років), щоб жити поруч з сестрою і мамою. Та довго не думаючи, продала свою велику квартиру. Собі одразу купила однокімнатну, а решту грошей розділила між доньками. Орися поселилася недалеко від мами, а ось Леся шукала, щось “унікальне”, і “дошукалася”. Постала на порозі мами через рік, без єдиного гроша і даху над головою

Леся весь час наголошувала мамі, що вона вже не в тому віці (20 років), щоб жити поруч з сестрою і мамою. Та довго не думаючи, продала свою велику квартиру. Собі одразу купила однокімнатну, а решту грошей розділила між доньками. Орися поселилася недалеко від мами, а ось Леся шукала, щось “унікальне”, і “дошукалася”. Постала на порозі мами через рік, без єдиного гроша і даху над головою.

***

Історією зі мною поділилася колега по роботі. Здається, що проблеми родичів щодо нерухомості – вічні.

Отже, мою колегу звуть Орися. У неї є молодша сестра Леся. Ну як молодша, різниця у них хвилин 20 – двійнята.

Сім’я благополучна, жили з матір’ю і батьком в хорошій трикімнатної кварті, практично в центрі міста (вартість у такої житлоплощі дуже навіть пристойна). Вони пізні діти, мама народила їх, коли їй було вже більше 40 років.

До повноліття дітей батько не дожив буквально кілька місяців.

Мама, звичайно, після цього більше року не могла прийти в себе, плюс ще немолодий вік давав про себе знати, потім взяла себе в руки, намагалася дати максимум дочкам – репетитори, найкраща школа в місті, секції, техніка і все в цьому дусі.

Благо, що батьківський бізнес приносив стабільний дохід і дозволяв сім’ї ні в чому собі не відмовляти.

Коли дівчатам вже було по 20 років, то молодша, Леся, сказала, що пора б уже їм рухатися в своїх напрямках і роз’їжджатися. Мама і Орися намагалися переконати молодшу, але не вийшло.

Почалися тривалі конфлікти, мама постійно за серце хапалася, з лікарень не вилазила, а Леся весь час твердила, що хоче самостійності.

В результаті розміняли квартиру на три однокімнатні. Орися вибрала собі квартиру поруч з матір’ю – в одному будинку, тільки різні під’їзди, а Леся почала пошук ідеальної квартири.

Після того, як розміняли квартиру з Орисею і мамою Леся практично не спілкувалася. До них на поріг з’явилася через рік. Виявляється, що квартиру вона собі не купила – так і не змогла вибрати нічого пристойного, всі гроші були спущені на оренду житла і гулянки.

Ну і звісно ж, що весь цей час вона не працювала. Прийшла плакатися до Орисі, що роботи немає, чоловік її мрії з нею розбігся, та й взагалі виявився одружений, грошей у неї теж немає і взагалі нікому вона не потрібна.

Орися її жаліти не стала, сказала шукати роботу і самостійно тепер орендувати житло. А буквально через місяць після цієї розмови, вона від мами дізнається, що та зібралася квартиру свою продавати, щоб купити дві кімнати в гуртожитку – собі і Лесі.

– Орисю, ну вона ж теж дочка мені. Ну як же дитина на вулиці залишиться. Кожен мріє про свій куточок.

Орися запропонувала сестрі не продавати квартиру мами, а пожити разом з нею, на що сестра їй відповіла:

– Я в 23 роки не збираюся жити з сестрою або матір’ю, тим більше в однокімнатній. Мені потрібна своя, рідненька, де я буду господинею.

Переконати маму не вийшло – тільки посварилися, з сестрою теж спілкуватися бажання ніякого немає. Орися каже, що немає ніякого бажання більше брати участі в цій історії.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page