– Що ж ти наробила, Лідо? – не стрималася я, коли побачила ту світлину.
Ліда здивовано глянула на мене через екран телефону, бо ми спілкувалися по відеозв’язку. Вона саме вкладала Даринку спати, а я сиділа у себе в селі, дивилася на цю картину і не могла стримати хвилювання.
– Ви про що, мамо? – вона нахмурила брови, але говорила спокійно.
– Про фото! Навіщо ти виставила ту світлину на весь Фейсбук? Даринці ще й місяця нема, вона така маленька, незахищена. А ти показуєш її на людський суд!
Ліда зітхнула.
– Це ж просто фото, мамо. У всіх так. Учора був “День доньки”, я хотіла поділитися радістю. Усі мої подруги теж показують своїх дітей, це нормально.
– Це не нормально! – я підвищила голос. – Колись такого не було! Маленьких дітей берегли від чужих очей, поки не зміцніють. Це ж не лялька для показу!
Ліда закусила губу.
– Ну от знову… Ви завжди невдоволені, що б я не зробила.
– Бо ти думаєш про лайки, а не про безпеку своєї дитини! – я твердо дивилася на екран. – Тобі байдуже, що хтось може позаздрити, сказати щось лихе? А може, хтось із твоїх знайомих нещирий?
– Мам, це якісь забобони… Вибачте, але ми живемо в іншому світі.
– Забобони? – обурення піднялося до горла. – Сергію! – я покликала сина, бо відчувала, що з невісткою розмовляти марно.
Він з’явився на екрані втомлений, але лагідний.
– Що сталося?
– Поясни своїй дружині, що виставляти фото дитини, якій ще нема місяця, – це неправильно! – сказала я.
Ліда відвернулася, заколисуючи Даринку, а Сергій зітхнув.
– Мамо, я просив вас не втручатися. Це наша дитина. І Ліда нічого поганого не зробила.
– Та як це нічого? – у мене аж руки затремтіли. – Вона ж матір! Повинна думати про безпеку!
– Мамо, я теж виставив ту світлину… – раптом зізнався син.
Я відчула, як земля ніби пішла з-під ніг.
– І ти… Сергію…
– Ви даремно хвилюєтеся, – Ліда вже спокійніше додала. – Ми любимо свою донечку і просто хочемо поділитися щастям.
– Щастям? – я гірко посміхнулася. – Поділитися чи похизуватися? От у чому питання.
– Мам, не перегинайте…
Того вечора ми так і не порозумілися. Сергій став на бік дружини, а я залишилася зі своїми думками наодинці.
Чи справді я помиляюся? Чи, можливо, сучасні технології змінили людей настільки, що вони забули, як важливо берегти найцінніше? Як ви думаєте, дорогі читачі, чи варто виставляти фото немовлят у соцмережах? Чи це все ж таки занадто особисте, щоб показувати всьому світу?
