fbpx
життєві історії
Лікувати свою душу Галина поїхала до бабусі, тільки там вона могла прийти в себе, і забути все, що зробив чоловік. Плакати біля найдорожчої людини вона не хотіла, тому вперше за довгий час заснула мов немовля, і без сліз. Бабуся зморщеною рукою гладила її кучеряве волосся. – Ех, дочко, дочко! Стільки ж кавалерів завойовували твоє серце, а ти обрала його “принца”. Вранці, коли Галя прокинулася, на столі її чекав незвичайний сніданок

Лікувати свою душу Галина поїхала до бабусі, тільки там вона могла прийти в себе, і забути все, що зробив чоловік. Плакати біля найдорожчої людини вона не хотіла, тому вперше за довгий час заснула мов немовля, і без сліз. Бабуся зморщеною рукою гладила її кучеряве волосся. – Ех, дочко, дочко! Стільки ж кавалерів завойовували твоє серце, а ти обрала його “принца”. Вранці, коли Галя прокинулася, на столі її чекав незвичайний сніданок.

***

Вперше Галини чоловік зрадив через два місяці після їхнього весілля. Правда, дізналася вона про це тільки через три роки. Подруга розповіла, його коханка, до речі.

Зрада двох найближчих людей підкосила Галину. Завжди амбітна і життєрадісна жінка раптом втратила смак до життя. Вранці не хотілося вставати, варити каву, йти на роботу. Працювати теж не хотілося. Директор фірми, знаючи Галю як відмінного працівника, спочатку терпів, а потім сказав, що звільнить.

У розпачі Галя втекла в село до бабусі. У старому будинку, де пахло свіжоспеченим хлібом і зеленими вересневими яблуками, вона вперше за довгий час відчула себе на своєму місці.

– Що ж він з тобою зробив, дитинко? – хитала головою бабуся.

Зятя свого вона знала погано. Приїжджав пару раз. Діловий такий. Галя просить його піти в ліс або на річку, а він тільки навушники одягне і вирячиться в монітор свій. Але щаслива була з ним внучка. Прям сяяла.

Коли Галя заснула, вперше за довгий час без сліз, не плакати ж при бабусі, бабуся сіла поруч з нею і довго дивилася на внучку. Молода, красива, та тільки з юності думала, що без любові першої і єдиної на все життя не проживе. Були залицяльники, квіти дарували, заміж звали, а вона все чекала свого принца. І, здавалося, адже дочекалася. Тільки принц виявився з гнилизною.

– Ех, бідна-бідна, -зморшкуватою рукою бабуся ніжно гладила Галину по волоссю. Спи, і нехай біда втече через вікно в поле, добіжить до річки і потoне.

Вранці, коли Галя прокинулася, на столі її чекав незвичайний сніданок. У трьох каструлях варилися яйця, морква і кава.

– Що ти робиш? – посміхнулася Галя.

– Побачиш, – сказала бабуся.

Коли продукти були готові, бабуся попросила Галю спробувати їх на дотик.

Галя здивувалася, але сперечатися не стала. З тарілки вона взяла моркву.

– Якою вона стала? – запитала бабуся.

– М’якше? – відповіла Галя.

– Добре, – посміхнулася бабуся.

– А яйце стало міцніше, – зазначила Галя, очистивши шкаралупу.

Настав час кави. Галя любила цей напій, тому за першим ковтком зробила другий, і так до того часу, поки на дні чашки не залишилася тільки гуща.

– І що це було? – запитала вона бабусю.

– Уяви, – посміхнулася бабуся, – що окріп – це проблема. Тверду і сильну морква вона зробила м’якою, крихке яйце – міцним, а з кавовими зернами створила справжнє диво – вони не тільки змінилися самі, а й змінили світ навколо. Так хто ти, Галино? І що проблема може зробити з тобою?

У той же день Галя поїхала в місто і подала заяву на розлучення. Звичайно, зрада чоловіка ще завдає їй болю. Але тепер Галя впевнена, що між першим і єдиним коханням немає нічого спільного. Перше вона вже пережила, а єдине обов’язково ще зустріне.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page