Ліля стала вже не просто натякати, а прямим текстом говорити, що роль “другорядної” її не влаштовує. – Я з роками не молодію! Вирішуй, або твоя Галька, або ж я. – Любчик того ж дня прийшов додому, і сказав дружині, що йде до іншої. – Квартира і автівка залишаються у тебе? Якщо так, то і наших троє діток живуть з татом. – Зібрала чемодан і пішла, залишивши на столику список робіт.
Галя з Любомиром прожила у шлюбі 20 років. Боженька обдарував їх трьома чудовими дітками. Але невдовзі чоловікові стало з дружиною скучно, і Любчик знайшов собі нову розвагу в особі молодої незаміжньої колеги о роботі. Проста інтрижка переросла у серйозний роман.
Ліля йому нагадувала космічну жінку, з нею було легко та просто. А вдома суперечки, дитячий плач і дружина, яка вічно втомилася і незадоволена. Ліля часу дарма не гаяла. Стала запитувати молодого чоловіка:
– Ти або ж розлучайся зі своєю Галькою, або ж розбігаємось. Я також не молодію з роками. Мені потрібна сім’я.
Любомир набрався сміливості і в усьому зізнався дружині. Зізнався, що втомився, розлюбив і не може так жити. Вираз обличчя Галини під час цієї розмови взагалі не змінювалося, тільки очі наповнились мокрою образою.
– Квартира і автівка тобі? — сказала Галина.
Любомир чого завгодно чекав від своєї дружини, але точно не такої відповіді.
Але кивнув головою.
– Добре. Я подаю тоді на розлучення. Квартира, автівка, собака та діти — на тобі.
Як так? Дружина ж завжди переживала про дітей, вона ж нічим не займалася, крім них. Міняти своє рішення вона не збиралася, просто взяла валізу і пішла. На комоді залишився лише перелік справ.
Підйом о 6:00. Сніданок, вигул собаки. Підйом дітей. Зібрати Ромчика в садочок, а решту — до школи. Дати із собою їжу та чай. Прання. Прибирання.
– Вигулювання собаки. Сніданок…
Любчик не міг перечитати всі пункти, адже в нього почало двоїтися в очах. У цей момент і любов до Лілі якось затихла.
Понеділок минув спокійно, адже усі справи Галя за вихідні переробила. Була і їжа, і чистий одяг. Він намагався пояснити дітям, куди поділася мама, вигадуючи дивні відмазки. У той момент він ніби прийшов до тями і подивився на все іншими очима.
Вівторок нагадував буревій. Скрізь завал і ніякого просвіту. На роботі нарада, а вдома справжній погром. Ще й корм купив не той для собаки, і почалися проблеми. Бідолашна лабрадорша просилася на вулицю кожні 20 хвилин. Ігнор перетворювався на купу.
Любчик витирав все і щось сердито бурмотів собі під ніс. На кухні втекло молоко, а в шафі вже не було чистого одягу. Тут зателефонувала Ліля, покликала на побачення, але Любчик сказав, що занедужав.
Байку про 2занедужав” він розповів і на роботі. Щоправда, із дітьми таке не пройшло. О пів на дванадцяту він ще сидів на кухні і робив виріб для середущого сина. Саме час подумати про життя та свою поведінку.
По дорозі до спальні він спіткнувся об футбольний м’яч і подумки щось там говорив… І раптом він вирішив зателефонувати дружині та попросити пробачення. Він побіг на кухню за телефоном і послизнувся на черговій собачій купі. Поки витирав, ще більше захотів помиритися з дружиною.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!