fbpx
життєві історії
Літати повітрям я не вмію, нажаль, тому напевне зовсім з чоловіком до його мами ходити перестану, бо ну це вже нестерпно якось стало. Цього разу взагалі через край – прийшли додому, і я пузирь від риби вдома на шкарпетці виявила. І наче приємна жінка

Літати повітрям я не вмію, нажаль, тому напевне зовсім з чоловіком до його мами ходити перестану, бо ну це вже нестерпно якось стало. Цього разу взагалі через край.

Ми з Романом розписалися пів року тому. Мені 29 років, Роману 37, він ще й пізня дитина, тому мама його вже не молода. Живе Валентина Михайлівна у нашому ж районі, більше того, майже у сусідньому будинку, а ми з чоловіком оселилися у моїй двушці.

Ми всі раді, насправді, що, можна сказати, сусіди з Валентиною Михайлівною, адже мої батьки дуже далеко, в іншій області, а свекруха одразу сказала, що буде допомагати з малятком, коли ми дитинку вирішимо народити. Та і взагалі свекруха у мене добра і привітна жінка, не нав’язлива, у наше життя не втручається.

Ми з Романом обоє працюємо, а Валентина Михайлівна вже на пенсії. Пенсія у неї невелика, тому ми їй допомагаємо трохи грошима і продуктами. А вона любить готувати, тому часто запрошує нас до себе вечерю, адже ми втомлені після роботи, готувати мені часто ніколи, це правда. Тому ми в цілому завжди раді запрошенням Валентини Михайлівни.

Ось тільки є одна особливість, через яку я, напевне, скоро зовсім до свекрухи ходити перестану, хоч і прикро, і, здавалося б, це дріб’язок.

Справа в тому, що у мене у мами Романа вдома до шкарпеток всяка всячина липне, і це дуже це неприємно. То цибуля смажена, то від сала шкірочки, то каша гарбузова на шкарпетках чи колготках. Сказати не зручно ж, але мене аж коробить всю.

Цього разу взагалі через край – прийшли з Ромою додому, і я пузирь від риби вдома на шкарпетці виявила, так я аж побігла у туалет і з мене вся вечеря у свекрухи в раковину випала…

Не ступлю більше на її кухню ані ногою, це вже точно. Я навіть Ромі сказала.

І наче приємна жінка у всьому моя свекруха, і так, щоб брудно було в її квартирі, то й ні, а от на підлозі завжди якісь «сюрпризи» у неї, у які я вступаю, і це для мене прямо привід припинити туди ходити. Розумію, що тут більшість мене осудить, але уявіть спочатку себе на моєму місці.

Автор – Олена М.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page