fbpx

Лише коли я зустріла Богдана, зрозуміла вчинок мами по відношенню до батька. Справа в тому, що Богдан заради мене покинув дружину і двох маленьких дітей. Марія часто надзвонювала, на той час, вже моєму чоловіку. Умовляла, щоб той повернувся, що вона пробачить його заради дітей. Саме тим вона і нагадувала мені мого батька. Це так низько! Ну покохала людина іншу – відпусти, забудь

Лише коли я зустріла Богдана, зрозуміла вчинок мами по відношенню до батька. Справа в тому, що Богдан заради мене покинув дружину і двох маленьких дітей. Марія часто надзвонювала, на той час, вже моєму чоловіку. Умовляла, щоб той повернувся, що вона пробачить його заради дітей. Саме тим вона і нагадувала мені мого батька. Це так низько! Ну покохала людина іншу – відпусти, забудь.

Коли мені було чотирнадцять років, моя мама кинула батька і пішла жити до іншого чоловіка. Мені було так важко. Потрібно було вибирати, на чиїй я стороні: з татом або з мамою. Я була впевнена, що якщо я буду жити з кимось одним з них, то спілкуватися з другим не зможу. Так що довелося жити то у мами, то у тата. Як тільки змогла, відразу ж переїхала в окрему орендовану квартиру. На той час у мене накопичилася серйозна образа на маму, яка через свою “любов”до сивуватого дядька Костю зруйнувала нашу сім’ю і моє спокійне дитинство.

Бувало, що я не бачила її по шість місяців. А при зустрічі я ловила на собі незграбний погляд і чула продумані заздалегідь питання з короткими коментарями.

А потім сталося щось несподіване. Я зустріла чоловіка і закохалася. Богдан виявився одружений. Але заради наших відносин кинув дружину з двома маленькими дітьми. Дружина Богдана дуже нагадувала мені мого батька: вона, як і він, теж періодично дзвонила колишньому чоловіку, Богдану, і говорила, що пробачить будь-який його вчинок. Тільки, щоб повернувся в сім’ю.

– Заради сім’ї я пробачу тебе!, – говорила вона йому в слухавку.

Я повинна була поспілкуватися з матір’ю. Минуло майже дванадцять років, перш ніж я змогла зрозуміти її вчинок і пробачити. Однак, виправити все я вже не змогла.

Я не спілкувалася зі своєю мамою, тому не дізналася вчасно, що вона серйозно захворіла. А коли я приїхала до неї в лікарню, то у нас було всього кілька годин, щоб поспілкуватися і попросити за все прощення. Я сказала їй, що не дивлячись ні на що дуже її люблю.

Зараз я ніколи нікого не засуджую. Для того, хто всіх намагається судити, життя неодмінно підготує схожу ситуацію.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page