fbpx
життєві історії
– Любий, ну ти ж чув, як вони до мене ставляться? Я повинна мовчки слухати це все і терпіти? А також дивитися, як вони тобі на шию сідають. Потім будеш всю зарплату їм віддавати? А нічого, що у нас кредит?  Мої аргументи йому було нічим крити і довелося погодитися зі мною. Зв’язок з ними підтримувався, але грошей вони більше не отримували. Страшно було уявити, що вони про мене думали

Як тільки мені виповнилося 24 роки, я вийшла заміж за Артема. До цього зустрічалися 3 роки, одружитися планували набагато раніше, але наші батьки, що мої, що його, не хотіли нашого весілля. Одружилися на зло їм, можна сказати. За матеріалами

Весілля грали на свої накопичені кошти, батьки не допомагали. Перший час жили в орендованій квартирі, через півроку взяли кредит. По грошах плата була однаковою, краще за своє платити, ніж за чуже.

Згодом, моя мама, зрозумівши серйозні наміри Артема, прийняла мій вибір і помирилася з нами, стала допомагати трохи, то продуктів з городу привезе, то в прибиранні допоможе. Я була дуже рада, коли мама знову стала добре до мене ставитися. А дізнавшись Артема ближче, вони стали взагалі не розлий вода.

А ось з ріднею чоловіка довелося набагато складніше. У чоловіка є рідна молодша сестра, яка, до нашого весілля, сиділа у брата на шиї і ні в чому собі не відмовляла. А зараз самій доводиться працювати і прогодовувати себе. Тим більше, що свекруха на пенсію вийшла, з роботи її скоротили, а на пенсію 4 тисячі довго не протягнути.

Згодом їм довелося помиритися з чоловіком, так як у них зовсім все погано стало, а у нас, навпаки, справи пішли в гору. Свекруха стала жебpакyвати у нас. Нічого не вдієш, стали допомагати, як ніяк рідня.

Незважаючи на їх фальшиво-доброзичливе ставлення до Артема, зі мною вони воювали, а сестра його мене терпіти взагалі не могла. Кожен їхній візит до нас я розцінювала як лихо.

В останній їхній візит ми сильно посварилися.

– «Та годі до нас вже ходити і гроші вимагати! Роботи повно, захочеш – знайдеш! »

– «А ти взагалі рот не відкривай, вкрaла у мене брата, зараз через тебе стільки проблем накопичилося, а хто їх вирішувати повинен?»

«Ось це нахабство» – подумала я. Свaрка закінчилася тим, що я з принципу чоловіка змусила не давати їм грошей і щоб вони пішли геть, інакше назавжди піду я.

Коли вони пішли ні з чим, чоловік посварився зі мною через моє категоричне ставлення до його рідні.

– «Любий, ну ти ж чув, як вони до мене ставляться? Я повинна мовчки слухати це все і терпіти? А також дивитися, як вони тобі на шию сідають. Потім будеш всю зарплату їм віддавати? А нічого, що у нас кредит? »

Мої аргументи йому було нічим крити і довелося погодитися зі мною. Зв’язок з ними підтримуввся, але грошей вони більше не отримували. Страшно було уявити, що вони про мене думали.

Нарешті нам дали відпустку, ми спеціально хотіли в один і той же час, щоб удвох полетіти куди-небудь. Вирішили в Туреччину. Моя мама в цей час гостювала у бабусі в селі, довелося попросити свекруху позалицятися за нашими квітками дома.

– «Мама, всього пару тижнів і ми будемо дома. За це дамо вам грошей » – підкупив їх чоловік.

Почувши про гроші, вони тут же погодилися.

Це були одні з кращих 2 тижнів в моєму житті: сонце, пляж, коханий чоловік поруч, все включено. Коли поверталися додому, я захотіла відвідати бабусю в селі, вся рідня зібралася, чоловік поїхав зі мною.

Ще один відмінний тиждень в селі, я вже й забула, як це, бігати за гусьми по траві, доїти корову своїми руками і збирати яйця з під курок. Артем ніколи не був до цього в селі, для нього це було чимось незвичайним і класним, йому сподобалося.

Читайте також:КОЛИ БАБУСЯ ЗАХВOРІЛА, ПЕРЕЇЗД ДО НЕЇ Я СПРИЙНЯЛА ЯК ЩАСТЯ. АЛЕ Я ПОМИЛИЛАСЯ – Я СТАЛА РОЗРИВАТИСЯ МІЖ ДВОМА В’ЯЗНUЦЯМИ. БАБУСЯ ВИМАГАЛА МОЄЇ ПРИСУТНОСТІ, А ТАТО ВИМАГАВ СМАЧНУ ЇЖУ І ЧИСТУ КВАРТИРУ. ЯКИМ ДИВОМ Я ПРИМУДРЯЛАСЯ ВЧИТИСЯ, САМА НЕ РОЗУМІЮ

Коли повернулися додому, всі враження від відпустки були розбuті реальністю, яку мені підготувала рідня чоловіка. Сестра чоловіка переїхала до нас додому! В квартирі повний бардак, сморід як на сміттєзвалищі, квіти всі зів’яли, видно, що їх ні разу не поливали. Свекруха сиділа на кухні і варила якийсь суп.

Ми з Артемом пішли в рознос.

– «Що тут сталося? Що ви тут влаштували взагалі? Просили тільки поливати квіточки, а не руйнувати наш будинок! » – сказилася я.

– «Я сподівалася, що ти не повернешся з відпустки і пропадеш. Минуло вже 3 тижні, а ви сказали, що всього на 2 тижні їдете. Чого квартирі пропадати, ось дочку і прилаштувала! Самі винні! Поїхали надовго, тепер тут ми будемо жити! » – з важливістю відповіла свекруха.

Чоловік був переповнений гніву і вигнав свою гoре-рідню з дому, викидаючи з балкона їх шмотки, викидав якнайдалі, щоб їм важче було збирати їх. А вони образилися на нас. Мовляв ми самі не попередили їх, що нe на 2 тижні, а на 3 поїхали, та ще й грошей їм обіцяних не заплатили.

Так як взагалі можна так жити? Такі нахабні! Тепер цей бардак і за місяць не прибрати, а сморід вивітрюватися буде півроку. А вони примудрилися напортачить всього за 3 тижні.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

facebook