З Наталею ми розлучилися два роки тому, після семи років шлюбу. Просто поступово зрозуміли, що зовсім різні, майже чужі люди, і не бачили сенсу продовжувати далі наші відносини.
У нас з Наталею є чарівна дочка, Міланка. Після розлученн, ми залишилися друзями з колишньою дружиною, я залишив їм з дочкою квартиру, і кожні щовихідних забирав Мілану до себе.
Скоро я одружився на своїй коханій жінці, Ксені. Ми працювали з нею разом в одній фірмі, і, здавалося, були створені одне для одного. Ксеня дуже добре ставилася до моєї доньки, іноді ми разом ходили в кіно.
– Любий, завтра субота, моя мама чекає нас в гості, – сказала мені ввечері Ксеня.
– Добре, кохана. В гості, так в гості, як скажеш, – посміхнувся я.
– Ром, тільки давай Мілану твою не будемо брати з собою. Ти ж знаєш, мої батьки цього не схвалять, – сказала Ксеня.
– Що значить, “не схвалять»? Твої ж батьки були не проти нашого одруження? Навіть навпаки, дуже раділи. Вони прекрасно знають, що у мене є дочка. Я залишив свою дружину, але не дитину! – обурився я.
– Так. ти правий. Але хіба тобі важко виконати моє прохання? Просто не забирай завтра Мілану, і все. Чи ти не любиш мене? – образилася моя дружина.
– Ксеню, ти доросла людина, а поводишся, як примхлива дівчина. Я люблю тебе, але я пообіцяв дочцці взяти її на вихідні, і не збираюся її обманювати через твої вибрики, – сказав я і пішов спати.
Наступного дня я поїхав за дочкою.
– Привіт, Ромо. У мене до тебе прохання. Мені через тиждень потрібно буде виїхати днів на десять. Можна, щоб Міланка пожила у тебе? – запитала у мене Наталя.
– Ура, я буду жити з татом! – заплескали в долоні дівчинка. Я посміхнувся доці, і погладив її по голові.
– Звичайно, навіщо ти питаєш? – сказав я колишній дружині.
Ми поїхали з донькою додому.
– Міланко, нас запросили сьогодні в гості, батьки тітки Ксені, підемо? – запитав я дочку.
– Підемо, татку, я буду добре поводитися, ти не турбуйся, – серйозно промовила дівчинка.
– Добре, не буду турбуватися, я ж знаю, що ти у мене слухняна, і вихована дівчинка, – посміхнувся я.
Вдома я виявив, що Ксені вже немає. На столі, я побачив записку: «Я поїхала до мами, буду пізно». Тобто дружина поїхала сама. Що ж, це її рішення. Мені стало трохи не по собі, і чомусь прикро за дочку.
– Міланко, наші плани змінюються, сьогодні ми підемо на каруселі! – сказав я доньці.
Цілий день ми гуляли, потім поїли в кафе і пішли додому. Ксені сиділа в кріслі, і дивилася телевізор. Вона холодно привіталася з Міланою і пішла спати.
– Ром, нам необхідно серйозно поговорити, – сказала мені дружина через деякий час.
– Слухаю тебе, щось сталося? – запитав я.
– Так, сталося. Так більше не може тривати. Я люблю тебе, і не хочу ні з ким ділити! – сказала Ксеня.
– А тобі і не потрібно мене з кимось ділити. Інших жінок у мене немає, тож я весь твій, – посміхнувся я дружині.
– Давай тільки без твоїх жартів. Зараз йде мова про твою дочку. Так більше не може тривати. Зрештою, у нас будуть свої діти, і це не нормально, що ти будеш водити в наш будинок Мілану! – промовила жінка.
– Ксеню, я не змушую тебе любити свою дочку. Але ти. якщо кохаєш мене, маєш поважати і її, і ставитися до моєї дитини відповідно. Я думаю, що наша розмова закінчена! – сказав я.
Ксеня, як завжди, надула губки і відвернулася.
– До речі, забув сказати тобі. Наталя скоро поїде днів на десять, і Мілана поживе поки з нами, – сказав я.
Ксеня промовчала. Кілька днів дружина не розмовляла зі мною. Я не знав, що мені робити. Адже я любив Ксеню, але ще більше любив свою дитину.
Через кілька днів Мілана переїхала до нас. Ксеня практично не розмовляла з дівчинкою, вдаючи, що не помічає її. Мілана відчувала недоброзичливе ставлення до себе і почувалася ніяково.
– Таточку, тітка Ксеня образилася на мене? Я веду себе добре, сьогодні підмітала в квартирі, а вона все одно, не розмовляє зі мною, – запитала у мене дочка.
– Ні, дитинко, тобі здалося. У тітки Ксені проблеми на роботі, тому вона без настрою. Ти не звертай на неї увагу. Ходімо краще мультики дивитися, – сказав я доньці.
Через тиждень мені подзвонила Наталя.
– Ром, тут така справа, словом, я виходжу заміж, – сказала Наталя.
– Радий за тебе, вітаю! – щиро сказав я.
– Розумієш, мій майбутній чоловік поки що не знає про дочку. Ти не проти, якщо Мілана поживе у тебе якийсь час? – запитала мене Наталя.
– Я тільки за! Ти ж знаєш, я завжди хотів, щоб дочка жила зі мною. Не хвилюйся, у нас все буде добре. А тобі, бажаю щастя! – відповів я.
Наступного я поїхав до Наталі на квартиру, забрати речі дочки. А коли я повернувся назад, я застав неприємну картину.
– Ти недолуга і незграбна, а ще нахабна! Хто дозволив тобі підходити і заглядати до моєї тумбочки? – почув я крик Ксені…
– Тітко Ксеню, не сваріться будь ласка, я хотіла витерти пил, і випадково зачепила вашу пудру, я не навмисне, – плакала моя дочка.
В кімнаті, я побачив Мілану, дівчинка плакала і тремтячими ручками намагалася зібрати пудру.
– Я тобі покажу зараз, як лазити по чужих речей! – закричала Таня, і замахнулася на Діану рушником.
– Зупинись, Ксеню! – крикнув я. Жінка злякано обернулася, очі її зрадницьки забігали.
– Ромко, ти? Чому ти так рано? – запитала вона.
– Чи не забагато ти собі дозволяєш? – запитав я дружину.
– Значить так! – скрикнула Ксеня. – Мені це набридло. Обирай, або я, або вона!
– А що тут вибирати? Збирай речі, я викличу тобі таксі, – сказав я спокійно.
Таня розгублено дивилася на мене, не чекаючи такого повороту. Я мовчки дістав валізу з антресолі і простягнув жінці.
– Вибір тут недоречний, таких як ти, тисячі, а дочка у мене одна, – сказав я.
– Ти ще пошкодуєш! На колінах до мене приповзеш! – кричала дружина.
– Ксеню, закінчуй цей дешевий спектакль і швидше збирайся, – сказав я і викликав таксі.
Після від’їзду дружини мені якось стало легко і спокійно на душі. Начебто я позбувся якогось грузу.
– Татусю, ви через мене посварилися? Це моя провина? – запитала мене Мілана.
– Ні, донечко, ти не винна. До речі, у мене є чудова ідея! Я візьму відпустку з завтрашнього дня і ми поїдемо на море. Ти не проти? – посміхнувся я доньці.
– Ура! Татку, я так люблю тебе! – промовила Мілана і мцно обняла мене за шию. Ми обоє відчували себе радісними і щасливими.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел,
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
