fbpx

Людмила Андріївна стала говорити, що я все роблю їй на зло, що я ніхто, а точніше сказати – “нянька” для її онука. Так тривало майже рік, і останньою краплею було, коли свекруха почала говорити, що я витрачаю її гроші. Я запитала, мовляв, які її гроші? – Ті, що я вам подарувала на весілля. – Я не витримала і сказала що вона багато собі дозволяє, що це був подарунок нарівні з подарунками моїх родичів, і взагалі, пройшло вже кілька років. Вона ніби цього й чекала, сказала, що я невдячна, як їй не пощастило з невісткою, що я позор її сім’ї

Коли я вийшла заміж, відносини зі свекрами були хороші. Але тільки до народження дитини. Потім Людмилу Андріївну наче підмінили.

Живемо ми окремо, але вона стала приїжджати 3-4 рази в тиждень, нібито допомогти, а взагалі, просто поговорити, причому безперервним монологом про свої зуби, проблеми зі здоров’ям і так далі, вказати мої недоліки, сказати, що у нас район найгірший в місті, що квартира в поганому стані (хоча це зовсім не так, ми недавно зробили хороший ремонт).

Потім ще краще: Людмила Андріївна стала постійно говорити, що я все роблю їй на зло, що я ніхто, а точніше сказати – “нянька” для її онука. Вставити хоч слово або дочекатися допомоги з малюком не виходило. Так тривало майже рік, і останньою краплею було, коли Людмила Андріївна почала говорити, що я витрачаю її гроші. Я запитала, мовляв, які її гроші? Вона сказала – ті, що я вам подарувала на весілля. Я не витримала і сказала що вона багато собі дозволяє, що це був подарунок нарівні з подарунками моїх родичів, і взагалі, пройшло вже кілька років. Вона ніби цього й чекала, сказала, що я невдячна, як їй не пощастило з невісткою, що я позор її сім’ї.

У неї є робота, чоловік, але немає подруг – тільки тепер я зрозуміла чому – принижувати і ображати, причому бажано зі скандалом, це її хобі. Вона вимотала мені всі нерви, я абсолютно неконфліктна людина. Сотні разів просила чоловіка зменшити її візити до нас, так як я боялася нервового зриву.

З чоловіком стосунки теж погіршилися, свекруха йому телефонує і каже, яка я погана, я до сих пір не розумію, чому, адже я до неї дуже ввічливо ставилася, ніколи слова поперек не сказала. Тепер не можу її бачити, і пробачити за всі гидоти теж не можу. Прошу поради, чи варто налагоджувати відносини, шукати точки дотику, чи це марна справа, такі люди не виправляються?

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – tapetus

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page