Людмила вже давно на пенсії, тому живе скромно, на всьому заощаджує. Комунальні он які! Зайвого собі не дозволяє, грошей з дітей не тягне.
У сина і дочки свої сім’ї, у обох є діти. Неправильно якось просити допомоги у тих, у кого і так проблем хоч греблю гати. Як і будь-яка бабуся, Людмила справно дарує онукам подарунки. У розумних межах, звичайно.
Жінка завжди думала, що свекруха вона хороша. Різниці між дітьми і внуками не робить, в їх особисте життя не лізе, чим може допомагає.
Не догодила невістці
І ось одного разу невістка Тетяна відкрито висловила зневагу, отримавши в подарунок на свій день народження постільну білизну за 500 гривень.
Подарунок, звичайно, не царський, але в побуті стане в нагоді. Може, Тетяна розраховувала отримати від свекрухи гроші в конверті? Як виявилося, причина в іншому. Тетяна має звичку запам’ятовувати, що і кому дарує її свекруха. І всі подарунки переводить в гроші…
Ось, наприклад, місяцем раніше Людмила подарувала сину своєї доньки 1000 гривень, щоб додати на новенький ноутбук. Ось невістка і сказилася. Подумала, що свекруха ставить дочку і її дитини вище, ніж сина і його сім’ю. Жбурнувши постільна білизна в шафу, Тетяна закотила чоловікові сцену. А потім ще кілька днів обурювалася, намагаючись переконати Андрія серйозно поговорити з мамою.
“Дарувати однаково або нічого”
Андрій розповів матері про образу дружини і додав: “Не думай дарувати мені на день народження нічого дорогого і тисячну купюру в конверт не клади. А то Таня знову образиться”.
Але насправді Людмила не могла не подарувати онукові 1000 гривень. Хлопчина мріяв про новий ноутбук, тим більше, що річ для навчання знадобиться. Але задоволення це не з дешевих. Ось і домовилися батьки, інші бабуся і дідусь, та й сама Людмила скинутися по тисячі. Давати менше інших жінці було соромно. Тому вчинити інакше вона не могла.
Тільки ось дарувати по тисячі всім своїм дітям і внукам (включаючи невістку) для Людмили занадто накладно. Тим більше що крім дня народження ще й інші свята існують. Так і накопичуються в родині образи.
Найбільше Людмилі гірко від того, що син Андрій не розуміє, у якому вона становищі, не допомагає, та ще й не задодоволений матір’ю.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
