fbpx

Людо, що на вечерю? Що заїхати купити? Люд, подай будь-ласка рушник! – і так дуже часто, мало не щодня звертається до мене чоловік. І все б нічого, та я не Люда

Людо, що на вечерю? Що заїхати купити? Люд, подай будь-ласка рушник! – і так дуже часто, мало не щодня звертається до мене чоловік.

І все б нічого, та я не Люда. Мене звіть Оля.

Справа в тому, що мій чоловік Юрій вже був одружений до мене, має сина від першого шлюбу.

Я ніяк не можу змиритися з цим. Мене тривожать мучать думки, що він був щасливий у тому шлюбі, навіть дитину народили.

Ми нещодавно почали жити в будинку у його батьків, де вони жили з першою дружиною, і постійно розмови лиш про цього хлопчика. До того ж, тут багато фотографій із минулого чоловіка. Свекруха їх не прибирає, тому що вони їй подобаються. Плюс вони добре спілкуються із його колишньою дружиною. І буває, просять заїхати на чай, вона поки що, слава богу, відмовляється.

А ще цього хлопчика дуже часто привозять, і він скрізь бігає, причому всі щасливі, окрім мене. Юрко під час його приїзду спілкується лише з ним.

Але три місяці тому у нас з’явилося спільне маля. Чоловік казав, що з появою своєї дитини я полюблю і його сина.

Але такого не сталося. Навпаки, я ще гірше почала ставитися до хлопчика. Мені він постійно нагадує про те, що чоловік мав стосунки, сім’ю до нас. У нас цивільний шлюб, і мене це дуже турбує. Я говорила з Юрком на цю тему, та він відповідає, що після першого невдалого офіційного шлюбу не готовий до другого, йому що потрібен час; що він не покине дитину і завжди буде спілкуватися з колишньою дружиною, бо вона мати, а він батько. Що, незважаючи на все це, він зі мною і між нами все добре.

Але мене це не влаштовує. Я постійно засмучуюся настільки, що я не бачу вже майбутнього з чоловіком.

Юрко постійно ненароком називає мене її ім’ям, і хоч кажи – хоч не кажи, що мені це неприємно – результат нульовий.

Я розумію, що ця ситуація завжди буде. Щоденні дзвінки колишньої дружини, приїзди хлопчика. Розмови про нього та минуле чоловіка. Як висловився свекор, я “ніхто”, та хоч дружина була.

Мене це дуже бентежить і засмучує. Чоловік на свята дарує їй подарунки, по пам’яті, як каже. Допоможіть порадою, ревнощі до неї та хлопчика мені просто не дають спокійно жити і бути щасливою, дарувати любов і радість нашому синочку.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page