Максим був щасливий у другому шлюбі. Карина підкорила його серце, з першого погляду. У ній він знайшов любов та спокій.
Той спокій, якого зовсім недавно він не мав. Його перша дружина Маргарита була дуже сварливою, з важким характером. Щоправда, на початку їхнього спільного сімейного життя чоловік цього не помічав. Заклопотаний був дружиною повністю.
Жили вони тоді у великому двоповерховому будинку, в якому, крім їх двох, проживали мати Маргарити — Параска Іванівна, тиха і побожна старенька, і брат дружини — Петька, здоровий здоровань. Рита навідріз відмовлялася кудись переїжджати, мотивуючи це тим, що це їхнє “родове гніздо”, та й матері потрібна допомога.
Максиму на той момент було абсолютно байдуже, аби бути поруч із коханою. Чоловік влаштувався вахтовиком, по три місяці пропадав на роботі, а потім із квітами та подарунками повертався до коханої дружини.
Але від сусідів та односельців Максим почав дізнаватися не дуже хороші речі про свою дружину та її брата. Виявляється, Маргарита позичала жителям села гроші, а Петько потім ходив і забирав їх, не даючи ні дня відстрочки.
Максим спробував поговорити з дружиною, на що отримав добре, що спочатку не зрозумів — чи його кохана перед ним. Всі її слова зводилися до того, що якщо чоловікові щось не подобається, він може їхати куди хоче. А вона завжди робить те, що вважає за потрібне.
Роздратований і здивований чоловік, назавжди покинув цю дивну родину. Вони швидше за все особливо і не засмутилися.
А він засмутився. Ні, аж ніяк не через дружину. Йому шкода було розлучатися з тещею — золотою та абсолютно несхожою на двох своїх дітей. Максим ріс без матері, і дуже прив’язався до цієї мудрої жінки. Але що сталося, те сталося…
Життя на розлученні не зупинилося. Максим буквально через три місяці після переїзду до міста абсолютно випадково познайомився з Каріною — протилежністю його колишній дружині.
Почали жити разом — чоловік купив на зароблені гроші простору двійку. Нарешті він був щасливий. Роботу, до речі, змінив — влаштувався на одну будівельну фірму і не простим робітникам. Життя налагоджувалося.
Того дня в нього забарахлила машина і він вирішив залишити її в гаражі, настав час уже на роботу. Зробивши за робочий день багато різних справ, Максим повертався додому місцевим сквериком. Так, звичайно, було довше, але можна було подихати киснем, який виділяли безліч дерев, що тут ростуть.
На одній з лавок, прикрита уривками картонних коробок, дрімала бабуся. Так чоловікові здалося спершу. Жінка розплющила очі, підвела голову і зайшлася натужним хворобливим кашлем. Максим ахнув — то була його колишня теща. Він підбіг до неї, накинув свій светр і почав розпитувати про те, що сталося. Хоча й так здогадувався. Після того, як Максим пішов, брат та сестра взагалі творили, що хотіли.
А рідну матір, яка намагалася їх втихомирити, взагалі з хати вигнали. Вона вже цілий місяць у цьому скверику живе, гроші скінчилися, застудилася…
Максим узяв стареньку під руку і повів додому. Там пояснив все дружині. Каринка виявилася жінкою жалісливою і в усьому підтримала чоловіка.
Тепер у їхній двійці стало троє. І ніхто нікого ніколи не дорікав, жили мирно і цінували одне одного…
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
