Максим не зустрів мене того дня з клініки, але я на це закрила очі. Дома мене чекав пустий холодильник. Я сходила в супермаркет і купила продукти, хоча просто ходити, навіть без важких пакетів, мені було складно. Дома я, як могла, приготувала вечерю. Я й не думала, що коли чоловік прийде з роботи, я поїду до себе, на завжди.
Чоловік каже, що мою їжу можна давати лише свиням. Я не розумію, як жити далі, можливо, настав час закінчувати наші стосунки, хоча й стосунками таке складно назвати.
Я та чоловік працювали в одній компанії, але на різних поверхах. Ми часто перетиналися в буфеті або на сходах. Він завжди надавав мені знаки уваги: підморгував, міг жартома злегка зачепити. На одному з корпоративів між нами почалася розмова і з того часу почалися наші стосунки. Ми ходили на прогулянки, каталися автомобілем, він запрошував мене до себе в гості. На мій натяк, що час перейти до більш серйозних відносин, Максим голосно заявив:
– Що ти придумала? Ми з тобою працюємо разом і між нами немає жодних стосунків!
Пізніше виявилося, що це він так пожартував. Через тиждень підійшов, ніби нічого не сталося.
– Поїдемо до мене?
А я взяла та поїхала. З цього дня ми почали спільну жити. Моїх речей у його квартирі було небагато, я практично жила на два будинки, до того ж він кілька разів мене проганяв.
Коли я лежала в стаціонарі, Максим жодного разу не зателефонував і не відвідав мене. Коли дзвонила я, він не відповідав.
Після виписки я маршруткою доїхала до нього додому, холодильник був порожній. Зібравши останні сили, я вирушила в магазин і ледве донесла покупки. На той момент після недуги навіть маленький пакетик здавався непідйомним. Приготувала вечерю, а коли Максим приїхав і почав їсти, сказав:
– Їжа несолона! Чому нема зелені? Таке лише свиням можна давати!
Для мене його слова були несподіваними. Але я знову змовчала.
На самому початку наших стосунків Максим часто говорив, яка я красива, хвалив мою фігуру. Тепер же відкрито заявляє про те, що я в’яла, запустила себе.
Я зібрала свої речі та пішла. Ось тепер сиджу вдома, і навіть думки немає повернутися до Максима. А він стоїть під вікнами і вигукує, що я втратила найкращу кандидатуру в чоловіка.
Ну і нехай!
Фото ілюстративне
