Максим в суботу вранці став раніше, і накрутив моїх улюблених голубців з тертої картоплі. Для всіх родичів і друзів він ідеальний чоловік, та замість того, щоб радіти, я ллю сльози і подумую про розлучення. Це не життя!
Мабуть всі жінки які будуть читати цю історію, подумають що я не нормальна жінка, оскільки я не ціную те, що робить заради мене чоловік. Максим щосили намагається мені догодити, ощасливити. Ось наприклад, у суботу вранці він встав раніше і накрутив моїх улюблених голубців з тертої картоплі. Інша жінка була б щасливою, але не я. Мене така поведінка Максима ще більше виводить з себе.
Я з кожним днем все більше і більше задумуюсь про розлучення.
Мені 47 років, і з кожним роком я все більше розумію, що прожила геть не своє життя. Хоча якщо подивитися на ситуацію з боку, у мене все чудово. Вихований і люблячий чоловік, розумні діти, улюблена робота. Але щастям від мене не віє, хоч ти що роби.
Свого часу я вийшла заміж, до кінця не обміркувавши це рішення. Просто не хотіла залишитися старою дівою. Та й подруги давно бавили дітей, і мені якось стало не по собі.
Подумала: поживу рік, два, а потім зустріну справжнє кохання і розлучусь. Але це все затягнулося на 25 років. І за весь цей час я так і не зустріла того, кого б покохала всім серцем.
Чоловік весь цей час обожнював мене, а я просто мовчки дивилася на нього. Я навіть не знаю, чи розуміє Максим, що я ніколи його не кохала. Я просто грала роль зразкової дружини. І всі довкола захоплювалися нашою родиною. А що робити, коли поряд діти, достаток і добрий чоловік. Хіба від цього так легко відмовишся?
Максим мій неймовірно позитивна людина, на все дивиться з гумором, з добром. Ніколи не сперечається ні зі мною, ні з дітьми. Добре заробляє, допомагає все робити по дому. Влітку ми завжди відпочиваємо на морі, а взимку в Карпатах на лижах та санках. Ну гріх скаржитися!
Але чим краще Максим до мене ставиться, тим більше це мене дратує. Часто буває, що я не хочу нічого робити по дому, лягаю в ліжко і кажу, що погано почуваюся. А він відповідає: “Лежи, набирайся сил, я сам все зроблю”.
Поруч з таким діамантовим чоловіком я все рівно не перестаю думати про розлучення. Іноді так хочеться підійти до нього і сказати: ” Я тебе ніколи не любила і вдавала, що в нас все добре”. А потім стає шкода Максима, за що я так до нього ставлюся? Він нічого поганого мені не зробив.
А перед новим роком ми відсвяткували 25 років спільного життя. Ну як відсвяткували, це гучно сказано, попили чаю з цукерками. Війна, і нічого не хочеться планувати, хоча діти наполягали на ресторані.
Та ближче вечора, я навіть вже й не сподівалася, прийшли батьки мої та Максима, з тортом, квітами і подарунками.
Вони говорили тости, вітали. Чоловік сяяв від щастя, а я просто єхидно усміхалася.
Я не щаслива в цьому шлюбі, і нічого мене не тішить в цьому житті, окрім дітей звісно. Та вони вже дорослі, і займаються своїм життям.
Що я хочу донести вам, дорогі дівчата! Що не варто виходити заміж “для галочки”. Це дуже серйозна справа. Краще почекати трішки, але бути коханою і кохати навзаєм!
Не повторюйте моїх помилок. Все це дуже серйозно!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
