fbpx

Маленька чорна сукня. Розкішне волосся, блискучі очі, сріблястий сміх. Разом вже два роки. Чудовий час! Справжня любов, найкращий друг, більше нікого. Шампанського! Пропоную руку і серце. На одне коліно. Люди дивляться? Ну і нехай! Прекрасна діамантова каблучка. Рум’янець на щоках, чарівна посмішка. Вовняна ковдра, що йому недавно дали в благодійному фонді, зручно й затишно обіймало його плечі, а черевики, які він сьогодні знайшов в сміттєвому баку, зовсім не тиснули

Всього кілька речень, які розповідають про ціле життя. Дивовижно коротко і дуже пронизливо.

1. Джейн Орвіс. «Вікно»

Картер біля вікна. Відтоді, як Рити не стало, Картер сидить біля вікна.

Ніякого телевізора, читання, листування. Його життя – те, що видно через фіранки. Йому байдуже, хто приносить їжу, платить по рахунках, він не покидає кімнати.

Його життя – пробігаючі фізкультурники, зміна пір року, проїжджаючі автомобілі, привид Ріти.

Картер не розуміє, що в оббитих повстю палатах немає вікон.

2. Алан Е. Майер. «Невдача»

Я прокинувся від різкого болю в усьому тілі. Я відкрив очі і побачив медсестру, що стоїть біля мого ліжка.

– Містер Фуджіма, – сказала вона, – Вам пощастило, Вам вдалося вижити після бомбардування Хіросіми два дні тому. Але тепер ви в госпіталі, вам більше нічого не загрожує.

Ледве живий від слабкості, я запитав:

– Де я?

– У Нагасакі, – відповіла вона.

3. Лариса Керкленд. “Пропозиція”

Як ні?!

Зоряна ніч. Найбільш вдалий час. Вечеря при свічках. Затишний італійський ресторанчик. Маленька чорна сукня. Розкішне волосся, блискучі очі, сріблястий сміх. Разом вже два роки. Чудовий час! Справжня любов, найкращий друг, більше нікого. Шампанського! Пропоную руку і серце. На одне коліно. Люди дивляться? Ну і нехай! Прекрасна діамантова каблучка. Рум’янець на щоках, чарівна посмішка.

Як ні?!

4. Ендрю Е. Хант. «Подяка»

Спасибі тобі, Господи.

Вовняна ковдра, що йому недавно дали в благодійному фонді, зручно й затишно обіймало його плечі, а черевики, які він сьогодні знайшов в сміттєвому баку, зовсім не тиснули.

Вуличні ліхтарі так приємно зігрівали душу після всієї цієї холодить темряви…

Вигин лавки у парку здавався таким знайомим його натрудженій старій спині.

«Спасибі тобі, Господи, – подумав він, – життя просто чудове!»

5. Брайан Ньюелл. «Чого хоче диявол»

Блиск гіпнотичних очей все ще туманив.

Два хлопчики стояли і дивилися, як сатана повільно йде геть. Блиск його гіпнотичних очей все ще туманив їх голови.

– Слухай, чого він від тебе хотів?

– Мою душу. А від тебе?

– Монетку для телефону-автомата. Йому терміново треба було подзвонити.

– Хочеш, підемо поїмо?

– Хочу, але у мене тепер зовсім немає грошей.

– Нічого страшного. У мене повно.

6. Роберт Томпкинс. «У пошуках Правди»

У старій хатинці біля вогню…

Нарешті в цьому глухому, відокремленоїму селі його пошуки закінчилися. У старій хатинці біля вогню сиділа Правда.

Він ніколи не бачив більш старої і потворної жінки.

– Ви – Правда?

Стара, зморщена карга урочисто кивнула.

– Скажіть же, що я маю повідомити світу? Яку звістку передати?

Стара плюнула в вогонь і відповіла:

– Скажи їм, що я молода і красива!

7. Джей Ріп. «Доля»

Довіримося жеребу.

Був тільки один вихід, бо наші життя сплелися в надто заплутаний вузол гніву і блаженства, щоб вирішити все як-небудь інакше. Довіримося жеребу: орел – і ми одружимося, решка – і ми розлучимося назавжди.

Монетка була підкинута. Вона брязнула, закрутилася і зупинилася. Орел.

Ми дивились на неї з подивом.

Потім, в один голос, ми сказали: «Може, ще разок?»

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page