fbpx

Мало того, що онук мене зустрів з довгим волоссям, ще й висвітленим. Він ще й на такий вид спорту ходить, що я ледь не впала, як син мені роз’яснив всю його суть. Я думаю, що це невістка його напоумила. Мій син би до такого і не додумався! Тепер я навіть рада, що він на Великдень не приїхав. А то б люди мали що говорити

Мало того, що онук мене зустрів з довгим волоссям, ще й висвітленим. Він ще й на такий вид спорту ходить, що я ледь не впала, як син мені роз’яснив всю його суть. Я думаю, що це невістка його напоумила. Мій син би до такого і не додумався! Тепер я навіть рада, що він на Великдень не приїхав. А то б люди мали що говорити.

Я з чоловіком живу в селі. Діти живуть окремо і вже створили свої сім’ї. Сину ще п’ять років тому запропонували гарну роботу в Києві, тому зараз всі живуть там. Бачились ми до 24, хоча ні, до корони, частіше, а останнім часом все якось ніколи.

Я просила, щоб привезли мені онука на Великдень, але Денис сказав, що через роботу не може приїхати. Та й у онука вихідних на великдень, як таких, не було.

Я і вирішила, що якщо вони не можуть, я приїду до дітей сама. До того ж привід був гарний – онуку Артему на провідну неділю виповнилося десять років.

Я купила на його вік гарну, таку сучасну, в клітинку сорочечку. Ще в тому магазині побачила курточку весняну, якраз за акційною ціною.

Думаю, ну баба поїде гонорово до онука.

Син мене зустрів на вокзалі. Це була субота, всі дома.

Я як зайшла в коридор, думала, мені щось в очах мерехтить, але ні.

Мій Артем мене зустрів з довгим волоссям, ще й помальованим в світленький колір.

На ньому були якісь сірі штани, але це ще нормально, а зверху, футболка з черeпом.

Я відразу зрозуміла, що мій подарунок йому не сподобається, але вже нічого не зміниш. Але я тим не переймаюсь. З пустими руками не приїхала, а буде носити, не буде, їх проблеми.

Я тепер навіть рада, що вони на Великдень в село не приїхали, мені б соромно за такого онука було.

Виявляється, він ходить на таку секцію, паркур називається. Я з першого разу і не запам’ятала і не вимовила.

Син мені двома словами пояснив, що це коли по дахах будинків скачуть.

Я зрозуміла, що він перебільшує, але все рівно, мені чуть зле не стало.

Я боюсь подумати, що моя невістка зробить з онуком дальше.

Я впевнена, що це її вплив, бо син мій про такий “вид спорту” і б не додумався, та й волосся б таке довге не відростив.

Я своєму чоловіку навіть нічого не розказувала.

Що доброго з такої дитини може вирости, скажіть мені, будь ласка? Чи то я чогось не розумію?

За проханням автора усі імена змінено

Наталя У

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page