fbpx

Мало того, що свекор повівся дивно, не привітавшись з нами, так свекруха взагалі пішла на кухню, і замість того, щоб їсти вечерю, яку я приготувала, почала варити макарони. Я промовчала, але у вітальні “буря” продовжилася. Закінчилось все тим, що Олена Андріївна попросила мене віддати їй ключі, і більше без запрошення не приходити

Всім привіт, у мене донька 2,5 роки, я чекаю ще одну дитину. Я дуже задоволена своєю дочкою, але, звичайно, мені також потрібно змінювати обстановку.

Чоловік працює до 18.00, тому я сама з дочкою в чотирьох стінах нашої квартири.

Мої свекор і свекруха живуть за дві вулиці від нас у своєму будинку. В них дуже гарно, спокійно та затишно, до того ж є великий сад, де свекор облаштував дитячий куточок для онучки.

У мене був мій ключ, і коли свекор та свекруха були на роботі, ми приходили з дочкою і були в їх будинку, поки чоловік не забрав нас  ввечері.

Але нещодавно у нас була дуже неприємна ситуація. Коли вони прийшли додому, свекор поводився дуже дивно і одразу пішов у спальню, навіть не привітавшись з онучкою. Моя свекруха пішла їсти на кухню і я помітила, що вона сама приготувала звичайні макарони. І це при тому, що я завжди готую для них щось смачненьке.

Така обстановка мене здивувала, але я вирішила промовчати. Потім свекруха пішла за нами у вітальню, і дочка захотіла з нею пограти. Свекруха відмовилася, хотіла подивитися телевізор. Але Єва досить наполеглива, тож вона хотіла стягнути її з дивана.

Свекруха голосним тоном дала зрозуміти Єві, що їй це не подобається, щоб залишила її в спокої. Дочка заплакала, я відразу почала її втішати і коли вона трохи заспокоїлася, то знову пішла до свекрухи, вона ж ще маленька і не розуміє нічого.

І тут свекруха накинулась вже на мене, сказавши, що їй не подобається, що ми постійно приходимо до неї додому, що їй погано вдома з таким “сусідством”, і сказала мені негайно віддати їй ключ, що вона не не хоче, щоб ми приходили, коли нам заманеться.

Я була настільки здивованою, що аж заплакала. Тож я кинула ключі на її стіл, забрала дочку, і ми швидко покинули їх будинок.

По дорозі я зателефонувала чоловіку, щоб не заїжджав за нами до батьків, що ми будемо чекати його в квартирі. Він відразу запитав, чому ми пішли раніше, чи щось не трапилося.

Я йому сказала, що ми про все це поговоримо, коли він приїде додому. Коли Іван прийшов, я детально пояснила йому всю ситуацію, і він був засмучений через таку поведінку батьків.

Незважаючи на мій протест, він пішов до своєї мами і сказав, щоб більше вона в такому тоні зі мною не розмовляла, і якщо у неї є якісь питання, то вона повинна вирішувати їх з ним, а не з жінкою, яка чекає дитину.

Насправді мені було приємно, як Іван заступився за нас з дочкою.

Ні свекруха, ні свекор після цієї ситуації до нас з дочкою не приходили. Свекруха лише написала мені повідомлення, чи не хочемо ми прийти до них.

Я відмовилася, і свекруха зрозуміла, що я ображена не на жарт.

Не дивлячись на мою злість, мені шкода, що між нами зараз відбувається. Насправді я дуже люблю свою свекруху та свекра. Вони чудові люди, і я не розумію, що тоді насправді сталося.

І не подумайте, що я без запрошення сама йшла в їх будинок, вони мене часто запрошували в гості, і їм це завжди подобалося, оскільки після важкого робочого дня їх чекала прибрана хата і смачна вечеря.

Вони ще раділи, що мають змогу багато часу приділяти онучці, і раптом зміна на 180%. Я погана, внучка їх уже не цікавить.

Єва насправді дуже сумує за бабусею, дідусем, будинком, садом і собакою. Я не знаю, що їй сказати, я також не знаю, що з нею робити вдома. Вона звикла бути “на волі”.

І мені шкода, що чоловік теж через це хвилюється, у нього були дуже хороші стосунки з батьками і він теж звик всі вихідні проводити не в квартирі а в будинку і на свіжому повітрі.

Що я зробила не так?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page