fbpx

Мало того, що тато нас покинув, оскільки знайшов “нову любов”, а тепер і ти хочеш піти тим шляхом, покинувши нас з Уляною напризволяще?, – сказав мені син. – Діти, але ж ви вже не маленькі, чому я повинна йти у вас на поводу? Ще пару років і ви створите свої сім’ї, а я та і залишуся кукувати одна в квартирі

Мало того, що тато нас покинув, оскільки знайшов “нову любов”, а тепер і ти хочеш піти тим шляхом, покинувши нас з Уляною напризволяще?, – сказав мені син. – Діти, але ж ви вже не маленькі, чому я повинна йти у вас на поводу? Ще пару років і ви створите свої сім’ї, а я та і залишуся кукувати одна в квартирі.

Я мати двох дітей. У мене син та дочка, вони обидвоє підлітки. Так вийшло, що два роки тому ми з їхнім батьком розійшлися. Павло почав ходити наліво. Я хоч і підозрювала, але довгий час мовчала. Думала, а раптом мені все здається не хотіла робити “бурю”.

Але коли одного разу я взяла телефон Павла, щоби набрати свою маму, мій телефон щось завис. Я побачила купу повідомлень від якоїсь дамочки, з якою вони не лише мило спілкувалися, як я зрозуміла. Тоді ж я підійшла до Павла і спитала – як так, за що? Відповідь була очевидна — я надто захопилася роботою та дітьми, йому мало було моєї уваги. Ось він і знайшов її на боці. Пробачати чоловіка я не збиралася – мало уваги не є приводом, щоб “наставляти мені роги”.

Дітям ми не говорили про помилку батька, просто сказали, що більше не любимо один одного, тому розлучаємося. Звичайно, Денису та Улянці дуже важко було прийняти цю новину, але я думала, що якось вони впораються. Павло одразу ж поїхав до своєї нової пасії. І ось через деякий час діти дізналися про те, що у батька нове кохання.

Непорозуміння були ще ті. Поставили син з дочкою йому ультиматум, що знайомитись із “дамою” його не хочуть. І якщо хоче з ними спілкуватися, то щоб і розмов про неї не було. Павло погодився, ну а від мене вимагали діти, щоб я ні з ким не заводила романи, поки вони не поїдуть з дому на навчання. Так, ось такі ось егоїсти у мене діти. Та я теж погодилася.

Я ж не думала, що буквально через пів року я зустріну своє кохання — Єгора. Єгор на три роки за мене старший, його діти дорослі, їм уже за 20.

Є все потрібне для щасливого життя. Розлучений, дружина пішла до іншого. Довгий час він взагалі не міг починати з кимось стосунки, але почав зі мною. І ви знаєте, це кохання з Єгором було навіть більш справжнім, ніж з Павлом.

Якось я наважилася дітям розповісти про свій роман. Справа в тому, що Єгор через кілька місяців запропонував мені стати дружиною. І я дуже цього хотіла б. Але діти не прийняли мого бажання. Улянка зробила цілу “бурю”, Денис взагалі перестав зі мною говорити. На їхню думку, я їх зрадила, як і батько. Бо після зради батька все ще вірю в кохання.

Що мені робити — я хочу бути з Єгором і не хочу, щоб діти на мене злилися. Чи варто мені кинути своє кохання заради дітей?

Допоможіть порадою!

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page