Раніше я думала, що найголовніше в нашому житті це кар’єра, тому дітей непланувала. Моя мрія була – заробляти якомога більше грошей, щоб ні в чому собі не відмовляти.
Все це почалось після того, як я, ще з дитинства, доношувала одяг після старших сестер, а першу нову сукню мені купили, коли сестра пішла працювати і отримавши зарплату купила мені обновку.
Мама бурчала, що гроші потрібні для всієї родини, краще б на продукти витратила, і цими словами зіпсувала мені всю радість від нової сукні.
Мені здавалося, що кожен раз, коли я її одягаю, у мами псується настрій. Пам’ятаю цей момент – ніби все це було вчора.
Зараз мені 38 років, я маю гарну посаду і відповідно зарплату. Все те про що я так мріяла колись. Раніше я була щаслива, що минув той час, коли потрібно було рахувати копійки, я можу багато чого собі дозволити. Побувала в багатьох країнах, купила квартиру і автомобіль, допомагаю батькам.
Вони намагалися умовити мене жити разом, так як я наймолодша з чотирьох дітей, але я відмовилася. Я хочу жити одна, бути вільною і до цих пір мені це подобалося. Були романи, але заміж я не прагнула, і чоловіки швидко зникали з мого життя.
Та недавно я задумалася, як я живу. У мене є все необхідне для життя, крім сім’ї. Намагаюся зрозуміти, як я могла не хотіти дитини. У подруг вже діти школу закінчують, а я одна. Трохи сумно, заспокоюю себе тим, що є племінники, але це зовсім не те. Вік не дозволяє народити дитину для себе, та й виховувати її в неповній сім’ї не хочеться. Ось так мої дитячі комплекси і егоїзм привів до такого результату.
Дорогі дівчатка, жінчки, не повторюйте моїх помилок. Живіть тут і зараз!
Передрук без гіперпосилання на ibilingua суворо заборонений!
Фото ілюстративне – goodhouse.com.ua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
