Зі Степаном ми прозустрічалися три роки. Працюємо обоє, самі себе забезпечуємо, у батьків не просимо. А що у них просити? Мої в селі в іншій області, а у Степанових ще дочка молодша-студентка, якій дай і дай. Маринка у них пізня дитина, викохана, розпещена.
Ну і вирішили ми розписатися цієї весни, щоб жити вже родиною, про діток думати. Єдине – живемо на орендованій квартирі, але по троху відкладаємо, щоб придбати свою.
Домовилися весілля не влаштовувати, але не вийшло. У Степана повний наш райцентр рідні, та і мої батьки і найближчі родичі виявили бажання приїхати-привітати-щось подарувати.
Замовили ми вечір у невеликому кафе на 50 осіб, справили невелике весілля.
Все пройшло чудово, всім сподобалося, розходилися гості задоволені, дякували. Ну і подарували всі разом пристойну суму, ми порахували вночі: 150 тисяч гривень. Зраділи – на квартиру додамо! Навіть їхати нікуди не планували на відпочинок, бо зараз житло в пріоритеті.
А наступного дня мене чекав неабиякий «сюрприз». Ще той, я вам скажу!
Мама чоловіка прийшла і сказала мені на другий день після весілля, при чому, коли Степан вийшов з дому у справах:
– Якщо дійсно хочеш влитися в нашу родину, щоб ми тебе прийняли і любили, віддайте нам подаровані гроші, ми на Мальдіви злітаємо з чоловіком і Мариночкою, адже ми ніколи ніде не були! А ви молоді, заробите собі ще! А нам такий подарунок буде, що ми на все життя запам’ятаємо і вам з часом віддячимо допомогою з ремонтами, дітками.
В мене очі – та на лоба. Дивлюся на неї і думаю, чи не вчувається мені? Чи при своєму розумі ця жінка?.. Зрозуміло ж, що це Маринчина забаганка, але свекруха пропонувала мені віддати гроші на повному серйозі!
Нарешті до мене повернувся дар мови.
Я сказала, що маю порадитися зі Степаном. Вона попросила не робити цього, сказала, що це перевірка саме мене, як я ставлюся до родини свого новоспеченого чоловіка.
А то нічого, що нам, молодій родині, хочеться свій куточок, бо живемо в чужій квартирі? Та звісно, що нічого, то пусте, дрібниці, головне, щоб за наші гроші свекри з донькою на Мальдіви злітали!
Я не пристали на «пропозицію». Степанові розповіла. Він довго сміявся.
Свекруха зі мною не спілкується. Чоловік говорить, не звертати увагу і не перейматися, а маму з часом «попустить».
Автор – Олена К.
Спеціально для видання Ibilingua.com.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
