Мама декілька разів в місяць приходила “на нас подивитися”. – Батькові важко з нами двома справлятися!, – Андрій в той час вже жив в гуртожитку. – Ти, як старша сестра, повинна йому допомагати. Це твій прямий обов’язок!, – говорила мама. А потім вона просто йшла. Бабусині вмовляння на неї не діяли. Мало того, вона навіть не соромилася їсти нашу їжу. Сама могла відкрити холодильника, і відкусити кусок ковбаси.
***
У нас була звичайна сім’я: мама, тато, старший брат Андрій і я. Андрій був старший за мене на 7 років він був від першого шлюбу мами, але на це ніхто ніколи не робив акцент. Мені було 10 років коли у нас народилася ще сестричка Катруся.
І було звичайнісіньке життя, батьки лаялися, але це буває у всіх. Катруся пішла в садочок в 3 роки, мама вийшла з декрету і почала пізно поверталася додому, ще й “весела”. На вихідних з подружками стала гуляти, ми постійно були з татом.
Звичайно були суперечки між ними. Андрій вже навчався в іншому місті жив в гуртожитку, ми грубо кажучи стали жити втрьох, мама постійно десь пропадала і часткові обов’язки за Катериною лягли на мої плечі: відвести в садок, помити, тато працював допізна, бабуся до нас приходила, але не часто.
На матір ніхто не міг вплинути. Час від часу вона приходила і жила вдома, їй вистачало совісті приходити і їсти нашу їжу, вже тоді я перестала з нею розмовляти вона часто говорила мене: “Це твій обов’язок, ти старша сестра”.
Приходила бабуся вмовляла її повернутися додому, або розлучитися з татом і забрати нас з Катрусею, але вона сказала що її все влаштовує. Саме тоді я стала дуже погано думати про свою матір.
Всі рідні і друзі взагалі не могли повірити, що вона стала такою і що сталося, деякі звинувачували в цьому мого батька. Але як можна когось звинувачувати коли вона реально кинула своїх дітей. І причому вона не йшла, вигнати ми її не могли з квартири, за законом вона приходила-йшла так тривало 2 роки.
Були періоди коли вона приходила говорила, все я з вами, я в сім’ї, але потім йшла знову. Навіть не соромилася писати пости в інстаграм яка тепер вона вільна і щаслива, і додавала фото з своїми новими залицяльниками.
Так вона стала недільною мамою. Катруся звичайно до неї тягнулася, так як вона маленька, я спілкувалася з нею, як з далекою родичкою.
Ось так рідна мати може стати чужою за пару років. Ще через рік вона вийшла заміж і народила дівчинку, від чого бігла до того і прийшла. Сподіваюся, вона щаслива і дасть цій дитині всю свою любов і ніколи її не кине.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
