Мені 39 років, в мене також є старший брат Максим, йому 51. Виросли ми на Волині, там наша мала батьківщина, там і зараз живуть наші батьки.
Я свого часу вийшла заміж за хлопця з Київщини, там і осіла. Ми довго орендували житло, у найманих квартирах народилися наші діти.
Але згодом ми з чоловіком стали на ноги, заробили грошей і купили чудовий будинок в Ірпені у прекрасному місті недалеко від лісу. Зробили ремонт, облаштували територію і жили собі щасливо. Старша донечка у нас вже студентка, навчається в Кракові, а син ще підліток.
Брат Максим ще 25 років тому поїхав з другом в Москву пробувати себе там в ІТ-сфері, яка тільки зароджувалася, та там і лишився, одружився. Їздив додому в гості, але його дім вже давно там.
Після 14-го року, звичайно, засуджує рф, але що він особисто може зробити? Ми все одно родина і розривати взаємини, я вважаю, не розумно.
І ось настало сьогодення. Ще у лютому, коли все тільки почалося, мама заявила Максиму по телефону, щоб він повертався додому. Треба сказати, що брат розлучений, але в нього там житло й діти, вже онук є, з ними всіма він тісно спілкується. Ну й плюс робота, спільний з другом бізнес.
Отже, Максим все пояснив мамі й повертатися відмовився, але постійно скидає мамі й тату на карту якісь гроші, допомагає таким чином. Хоч мама після того, як він відмовився їхати в Україну, сказала, що він для неї більше не існує, мовляв, раз він там залишається, то все це підтримує.
Ми з чоловіком і сином зараз у батьків на Волині, бо наш будинок на Київщині дуже пошкоджений. Фірма чоловіка збанкрутувала, а на фронт його по здоров’ю не взяли. Я працюю віддалено, але зарплата не велика, тому з грошима нам дійсно скрутно.
Дуже хочеться повернутися додому, але коштів, щоб власними силами відбудувати дім, поки що не маємо.
І от буквально кілька днів тому написав мені брат і запропонував дати не в борг, а просто так, пристойну суму грошей. На стільки пристойну, що нам, вважай, вистачить на ремонт будинку!
Я, наївна, одразу ж під час вечері поділилася радісною новиною з усією родиною: з батьками, чоловіком і сином.
Чоловік і син, звичайно, зраділи, тато промовчав, а мама сказала, що якщо я візьму у Максима гроші на відновлення будинку в Ірпені – я їй більше не дочка і щоб вона про мене забула. Сама вона, як я вже сказала, викреслила Максима з життя у лютому цього року, адже він живе в рф і не повернувся на її прохання.
І що ж мені тепер робити? Я дуже засмучена й розгублена. Адже я знаю, що мама така людина: як сказала – так і зробить. Я не хочу її втрачати, але вдячна братові за пропозицію і дуже хочу з родиною повернутися додому!
Автор – Олена К.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
