Мама наша злягла. Я, як чоловік, не можу за нею доглядати, а свою Анну я заставляти не можу, для неї це чужа людина. Ось я і запропонував сестрі помінятися місцями. Ми в квартиру переїдемо, а вона в село. Тільки Світлана ні в яку. – Я тут ремонти поробила, меблі придбала. – Я все розумію, вона там прописана з чоловіком, але коли батьку цю квартиру купляли, то казали, що вона наша, а не лише Світлани.
Сестра не хоче піти мені на зустріч і перебратися жити в село з чоловіком. Я від Світлани такого не очікував.
Мені 55 років. Сестра моя на п’ять років старша. Недавно вона вийшла на пенсію. Та незважаючи ні на що, Світлана ще працює – прибирає в аптеці, що поруч з будинком.
Я жив і продовжую жити в селі з мамою.
Коли Світлана вийшла заміж, то батьки купили квартиру, але завжди наголошували, що вона на нас двох розрахована.
В сестри є двійко дітей, але вони вже дорослі. Минулого літа молодша племінниця вийшла заміж і вже навіть стала мамою.
Світлана з чоловіком багато років жила, як королева.
Я в той же час всього себе присвятив селу і батькам.
Колись, коли ще жив тато і в нас були сили, ми тримали велику господарку. В нас були і дві корови і два коня. Завдяки коням я і заробляв на життя. В селі все для мене робота знаходилась.
Єдине, чого в мене не було, так це сім’ї. Якось не складалося мені з цією справою.
Час минав. Батька не стало. З господарки в нас залишилося лише декілька курочок і один когутик.
Але з найцікавішого сталося те, що я у такому віці знайшов собі жінку.
Анна розлучена, в неї є двоє дітей, але вони вже студенти і живуть окремо в гуртожитку. Анна з сусіднього села.
Спершу я їздив на своєму Жигулю до неї, а потім запропонував Анні переїхати до мене в хату.
Анна погодилася і гарно господарювала, але пів року тому все змінилося.
Наша зі Світланою мама вже старенька і потребує догляду. Вже другий місяць вона майже не встає з ліжка.
Анна доглядала її трохи, але тепер вона каже, що їй важко.
– В Анастасії Григорівни окрім сина є й дочка. Нехай Світлана твоя приїжджає і також з мамою сидить. Мені ця жінка чужа людина.
Я прекрасно розумію Анну, ось тому і почав надзвонювати сестрі з пропозицією помінятися місцями. Я все життя з мамою в селі провів, нехай вона трішки так поживе.
– Ця квартира в місті не лише твоя, а й моя, – сказав я сестрі.
Я вірю, що прописана в ній Світлана з чоловіком, але ж я пам’ятаю, як батьки говорили, що вона наша.
Сестра каже, що квартира лише її, а моя хата в селі, де я і прописаний.
Я все розумію, але я чоловік, і не можу доглядати за мамою. Анна моя також хотіла б пожити трохи в місті, як пані.
Але Світлана ні в яку.
Вона відпирається тим, що квартира її, до того ж, в неї робота.
Світлана вже на пенсії, тому з чоловіком може пожити з мамою. А ось я б з Анною в місті міг знайти роботу, в охорону мене візьмуть з руками і ногами.
– Я поробила ремонти, облаштувала квартиру під себе з чоловіком і тепер повинна тобі її віддати?
Я не знаю, як маю достукатися до сестри.
Як маю їй пояснити, що якщо вона мене не виручить, то Анна просто мене покине, і я знову залишуся один однісінький на тому світі?
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
