fbpx
життєві історії
Мама підкотила до нашого під’їзду на… новій машині! Ми з іпотекою крутимося, як білки в колесі, а вона машину собі купіла! Я не розумію поведінку мами – вона знає, що ми з чоловіком навиворіт вивертаємося з іпотекою, але замість того, щоб нам допомогти, вона собі машину купила для чогось. Яка вона мама після цього? Не такої реакції чекаєш від рідної матері, якій повідомляєш, що вона стане бабусею. Машинка коштувала близько мільйона! Вона знає нашу ситуацію, а замість того, щоб допомогти дочці і внукам вона купила крутезну тачку! Нехай у старості про неї машина піклується

Мама підкотила до нашого під’їзду на… новій машині!  Ми з іпотекою крутимося, як білки в колесі, а вона машину собі купіла!

Я не розумію поведінку мами – вона знає, що ми з чоловіком навиворіт вивертаємося з іпотекою, але замість того, щоб нам допомогти, вона собі машину купила для чогось. Ще й вважає, що це я неправа.

Ми з Славою живемо вже сім років. У нас двоє дітей, 6 і 4 років, і двокімнатна квартира, яку ми взяли в іпотеку. Ми з чоловіком намагаємося хапатися за будь-яку можливість підробити, щоб швидше закрити іпотеку. У відпустці востаннє були після весілля на медовий місяць. А нам всього по тридцять років.

Після весілля ми зі Славком жити пішли до свекрухи Ірини Тарасівни, у неї трикімнатна квартира, а у моєї мами прохідна двушка. Звичайно, жити з мамою чоловіка те ще задоволення, але ми хотіли накопичити на своє житло. Але багато накопичити ми не встигли, як дізналися, що у нас буде малюк. Начебто хороша новина, але не дуже своєчасна. Та діватися вже нікуди було.

Мама тоді мене не схвалила і сказала, що вона б на моєму місці зараз не народжувала.

– Ти підеш в декрет, працювати буде один Слава. Що ви там собі на квартиру відкладете? Ти уявляєш, скільки всього треба немовляті?

Я тоді з нею посварилася. Не такої реакції чекаєш від рідної матері, якій повідомляєш, що вона стане бабусею. Свекруха і то радісніше поставилася до новини. Чоловік сказав, що знайде собі другу роботу, щоб і на дитину вистачило, і відкласти. Я заспокоїлась.

У нас народився старший син Артем. Я сиділа в декреті, тому що обидві бабусі були працюючі і підмінити було нікому. Слава, як і обіцяв, влаштувався на другу роботу. Крім дитини, я ще намагалася займатися господарством. А потім ми дізналися, що у нас буде друга дитина.

Тут вже і свекруха не висловлювала захоплення. Я розумію, що з малюком складно, але робити було вже нічого. Після того, як стало відомо про другу дитину, стосунки з мамою чоловіка натягнулися. Все ми робимо не так, заважаємо, галасуємо. Я навіть розмовляла з мамою, щоб ми переїхали до неї, але вона відмовила.

– Ви з однієї шиї на іншу хочете пересісти? Сваха вас вже приютила, так ви бездумно розмножуватися почали! Ні вже, мені такі пригоди ні до чого. Ви хоч щось зібрати встигли? Чудово. Я вам додам на перший внесок, а далі крутіться самі. Пора подорослішати вже.

Я навіть не образилася на мамине визначення “бездумно розмножуватися”. Вона додасть грошей, ми візьмемо своє житло і з’їдемо від свекрухи! Коли я оголосила це Славі і його мамі, обстановка вдома значно розрядилася. Свекруха сказала, що у неї теж дещо відкладено і вона додасть нам на квартиру.

Другого сина ми принесли вже в своє житло. Слава продовжував працювати на двох роботах. Ми намагалися встигнути і ремонт зробити, і в іпотеку вкластися, і дітям все необхідне купити. Гроші витрачалися миттєво. Потім у чоловіка накрилася одна з робіт, і підробіток довелося брати вже мені. Вечорами я залишала славі Артема і Максима і йшла писати курсові та реферати на замовлення. Спати вдавалося уривками – вночі кілька годин і вдень з дітьми.

Крутилися ми зі Славою, як білки в колесі. Виходити з декрету мені нікуди, фірма закрилася. А шукати нову не виходить. Працівниця з двома маленькими дітьми – не найбажаніший кандидат. Діти в садочок сходили по кілька разів, обидва перехворіли моментально, тому в садок вони більше не ходили. Доводиться перебиватися підробітками і простенькими проектами віддалено.

Не так собі уявляєш щасливе життя, правда? Тому моєму обуренню не було меж, коли мама приїхала до нас у гості на новій автівці. Машинка коштувала близько мільйона! Вона знає нашу ситуацію, а замість того, щоб допомогти дочці і внукам вона купила крутезну тачку!

Коли вона приїхала до нас в гості, я не забула їй про це сказати, але їй байдуже.

– Я вас розмножуватися такими темпами не примушувала. Якби не твої тривалі декрети, то своїх накопичень і нашою зі свахою допомогою ви обійшлися б навіть без іпотеки. Купили б квартиру, а потім вже народжували. А так – ви зробили свій вибір, хто вам винен? Тепер несіть відповідальність за вчинки. Тим більше, що я вам і так допомогла, якщо ти не пам’ятаєш. А якщо тобі здається, що я до скону віку повинна тобі в дзьобику все нести, то ти помиляєшся.

Я сказала, що раз їй на якість життя онуків все одно, то вона їх більше не побачить. Мама тільки знизала плечима і сказала, що це теж мій вибір. Бетонна жінка.

Вважаю, що їй і машина насправді не потрібна, просто вирішила мене носом ткнути, що вона може собі ось таке дозволити, а я копійки рахую тепер зі своїми дітками. Ну і не хай, Бог їй суддя. Якщо моїм синам колись знадобиться допомога, я кістьми ляжу, але дітям допоможу. На відміну від їхгьої бабусі, яку і бабусею не назвеш.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page