fbpx
життєві історії
Мама Руслана була дуже обурена новою дружиною сина. – До мене навіть не думай її вести. В мене була, і буде лише одна невістка, і це Яна. Скільки буду жити, буду онучці і Яночці допомагати. Ех, син, син – профукав ти своє щастя. – Стефанія Ігорівна слово дотримала, нову невістку навіть на поріг не пускала, а та в свою чергу говорила, що та злиться, бо в неї маєтки в Києві, і гроші за них хороші

Брат ще буде жаліти за Яною, та пізно.

Мама Руслана була дуже обурена новою дружиною сина. – До мене навіть не думай її вести. В мене була, і буде лише одна невістка, і це Яна. Скільки буду жити, буду онучці і Яночці допомагати. Ех, син, син – профукав ти своє щастя. – Стефанія Ігорівна слово дотримала, нову невістку навіть на поріг не пускала, а та в свою чергу говорила, що та злиться, бо в неї маєтки в Києві, і гроші за них хороші.

Перший час Руслан був в захваті і обдаровував дружину компліментами:

– Карина завжди доглянута, красива. З Яною – не порівняти! В домі чистота, повний холодильник готової їжі, вечорами про втому не ниє! Мрія, а не жінка!

Згаданої братом Яні не пощастило стати його першою дружиною: вона розривалася між роботою, будинком і доглядом за дитиною.

І часом дійсно нагадувала замореного коня: допомоги від Руслана було не дочекатися, навіть якщо десять разів про неї попросити. Навпаки, прохання Яни його дратували і відразу знаходилося купа відмовок.

А тут такий контраст: безтурботна фея проти втомленої конячки. Зібрав брат речі і пішов до вічно летючого метелика.

– Як можна вдома сидіти? Нудно ж! – здивувалася і так незадоволена мама, почувши про джерело добробуту нової невістки – про квартири в столиці. – Проміняв хорошу дружину на ледащо! До мене її не води. Одна у мене невістка! Яна. Іншої і бути не може – не прийму.

Мама слово дотримала: варто було Руслану притягти Карину до мами, як двері перед їх носами зачинилися. Відсутність спілкування, до речі, не завадила Карині придумати свою версію для неприйняття свекрухи:

– На квартири мої рота роззявила. До столиці перебратися захотіла. Але я не дозволила!

Осередок Карина-Руслан, після декількох демонстрацій такого явного несхвалення, майже повністю абстрагувався, заживши своїм безтурботним життям.

Брат летів з роботи додому як на свято: смачні страви та дружина при укладці була ще тим магнітом. Ні тобі вимог забрати дитину з садка або забігти в аптеку. Ні тобі прохань погуляти з донечкою і помити посуд.

– Так і повинно бути, – вальяжно міркував Руслан, вихваляючись дружиною перед друзями і родичами, – дружина сидить вдома і чекає чоловіка з роботи.

Забував він про одну маленьку, але дуже значну детальку. Гроші. Ось якби все дійство відбувалося за рахунок Руслана – питань би не було. А то виходить, що жінка на свій пасивний дохід годує чоловіка. І до нової дружини брата це теж доїхало.

Карина, яка звикла жити на широку ногу за свій рахунок, зажадала солідарного внеску чоловіки. А що таке п’ятнадцять тисяч зарплати, з якої ще й аліменти треба платити, в порівнянні з цінами на оренду житла в столиці? Пшик!

Набридло нашій дамі м’ясо на свої грошики купувати. Так у Руслана з’явилася друга робота.

– Ну і правильно! Нехай працює! – пораділа мама. За Яну пораділа, яка стала отримувати більшу суму на утримання дочки.

Згодом запал згас: обов’язків поменшало, а ноги вже не так швидко стали носити його додому. Він навіть пару раз подзвонив і запитав про Яну: чи є у неї хтось? Є. Хороший чоловік, не те що ти. Племінницю прийняв без питань. Ми з мамою на їх весіллі були – очі у обох світяться.

Ось так одружився мій брат на багачці: Карина здає дві двокімнатні квартири в Києві, сама живе у нас в області і не працює. По закордонах їздить. Одна – у її чоловіка коштів на це немає.

Брат тепер скаржиться: він на роботі цілодобово, а вона по салонах краси їздить, замість того щоб копієчку до бюджету вкласти. І для кого тільки чепуриться (ай-яй-яй, яка нехороша!), Якщо Руслан йде з дому на світанку, а повертається після заходу?

Зате у Яни все добре: новий чоловік з неї пилинки здуває, пасербицю в школу відвозить, і не гребує посуд помити та стіл протерти. Розцвіла мама племінниці, покращала.

Адже жінка перетворюється в конячку при поганому чоловікові під боком. А якщо чоловік нормальний, то і його супутниця життя щаслива та красива. Шкода, що Руслан цього так і не зрозумів. Ні краплі його не шкода – сам винен.

Ось Карина буде при надії, якщо захоче, від такого чоловіка, тоді життя брата стане ще веселіше. Буде Яну згадувати і плакати. Та пізно буде. Пішов поїзд. Проґавив Руслан своє щастя.

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page