Мама сказала, що заповість будинок і дачу лиш мені, і це тільки тому що сестра вийшла заміж за хлопця, а мама була категорично проти зі своїх особистих причин! Але то було так давно! Вона навіть на весілля до сестрички не прийшла, але подарувала машину.
Але розповім про все спочатку.
У нас в родині сталася дуже дивна історія. Хочу розповісти її і почути ваші поради, думки збоку. Адже я вважаю, що моя мама абсолютно не права.
Наша вся родина мешкає у величенькому райцентрі на Хмельниччині. Нас в сім’ї двоє дітей, я і моя на два роки старша сестра Ніна. Ми з сестричкою дуже близькі. Ніколи не сварилися, завжди кругом разом і підтримуємо одне одну. Я дуже вдячна долі, що склалося саме так, що у нас такі добрі взаємини. Зараз сестрі 29 років, мені – 25.
А ось між мамою і татом все було геть інакше. А правильніше – мама ніколи не любила батька. Так, терпіла, дозволяла себе любити, намагалася бути зразковою дружиною і господинею. В неї, можна сказати, це чудово виходило. Мамою вона завжди теж була хорошою. Особливого якогось тепла ми не відчували, але турботу, увагу ми від неї мали.
Батько ж нас обожнював, ми з Ніною – стовідсоткові татусеві донечки. Він не сказати, що нас дуже балував, але був нам справжнім другом. Скільки ми гралися разом з татом, скільки він всього нам майстрував – від ляльок і свистульок до луків зі стрілами. Ми їздили на рибалки, ходили з татом в походи з наметом, він читав нам казки перед сном, ми довіряли йому свої секрети.
Тата рано не стало. Тому ми з сестрою, напевно, і потяглися одне до одної ще більше.
Мама успадкувала великий будинок тата, який вони разом розбудували, їй же дістався його бізнес – два магазини автотоварів і одне наше місцеве СТО. Треба віддати мамі належне – вона чудово з усім справляється, бізнес навіть зараз процвітає, дає мамі багато можливостей. нас вона теж завжди підтримувала фінансово.
Наша мама досить гарна жінка, стежить і доглядає за собою, але, хоч і овдовіла в 43 роки, та заміж вдруге не вийшла і не збирається, хоча в неї і траплялися залицяльники.
Історію мами й тата я дізналася відносно недавно, коли моя старша сестра Ніна два роки тому зібралася заміж. Коли Ніна привела до нас додому для знайомства свого коханого хлопця Микиту, обличчя мами закам’яніло. Вона тоді пішла і зачинилася в своїй і більше ми її в той вечір не бачили.
Потім, кои сестричка була на побаченні, а я вдома, мама мені все розповіла. Виявляється, вона з 16 років дуже кохала одного хлопця. Вони навіть зустрічалися два роки, але потім він покинув її і пішов до маминої найкращої на той момент подруги. Вони одружилися і стали батьками трьох синів. Один з них – Микита.
Але звідки моя сестра могла про це знати??? Але якби Ніна і знала, хіба почуттям накажеш? Вони з Микитою зустрілися і познайомилися випадково, покохали щиро одне одного. В чому вони винні перед нашою мамою? Я намагалася це донести, пояснити мамі, але вона була наче камінь, сказала, що цього Микиту і вибір Ніни ніколи не прийме.
Грошей на весілля мати Ніні дала, подарувала машину але на весілля не пішла і дуже засмутила мою сестру. Та це ще виявилося не все. Я зі своїм чоловіком Миколою пів року тому прийшла жити до мами в будинок, бо місця тут дійсно вистачає. Мама не конфліктна людина, дуже тактовна і багато часу проводить на роботі і з подругами.
Але моя допомога з тим же бізнесом і по господарству мамі дійсно потрібна. Тому поки вирішили жити так, а там час покаже. І от кілька днів тому мама ошелешила мене новиною, а вірніше сказати – своїм рішенням. Виявляється вона була у нотаріуса і склала заповіт, у якому все залишає мені. Тільки мені одній! І будинок наш великий, і сімейну справу.
Я переконана, що це вкрай не правильно! Я не знаю, як переконати маму, що вона не права, хіба що в майбутньому зможу сама поділитися з сестро спадком. До речі, з Ніною мама спілкується, а з зятем і сватами – категорично ні, тут її душа залізна. Свого колишнього коханого, якого, як я розумію, досі тихо любить, вона бачити не хоче.
Порадьте, що мені робити в цій ситуації? Як вчинити, аби не зіпсувати у майбутньому взаємин з найдорожчою для мене у світі людиною – моєю сестричкою?
Автор – Надія М.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено
