Мені тепер з мамою і спілкуватися, щиро кажучи, не хочеться. Ну ось посудіть самі.
Коли в Україну вторглася рф, мама, яка після розлучення з батьком орендувала собі житло, швиденько поїхала до своєї сестри в Лісабон.
Нас вона теж запрошувала, але я взагалі не бачу сенсу виїжджати з наших Чернівців, від чого?
У мене двоє діток, чоловік, робота яка не яка. Для мене важливо бути разом всією родиною, я не готова розлучатися з чоловіком надовго, сім’я на далекій відстані довгий час – це не сім’я, я так вважаю.
Отже, мама поїхала, а ми лишилися, живемо собі, працюємо, радіємо маленьким радощам і дякуємо нашим воїнам за те, що маємо можливість жити в Україні, адже наша країна – найліпша в світі.
Я щиро кажу, що ніде б зараз не хотіла бути окрім своєї країни.
Але от від рідної мами я би дечого хотіла. Просто уваги до нас, адже вона там не просто як біженка.
Мешкає мама у сестри, за житло не платить, плюс пішла працювати масажисткою, бо має відповідну освіту й досвід, а сестра їй допомогла знайти клієнтів.
Також мама отримує там допомогу як переселенка, отже гроші має не погані.
Ви не подумайте, я на її заробітки не розраховую, я знаю, що вона мріє повернутися і купити собі власну квартиру.
Але всеж таки у неї є онуки, і мені сумно, що вона про них зовсім забула.
От були у дітей дні народження, так мама привітала їх лише по телефону, ні копійки мені карту не скинула, щоб я їм хоч символічно від бабусі щось купила.
Мені це не зрозуміло ще й з огляду на те, що рідні моїх знайомих, які живуть і працюють в інших країнах, завжди, особливо зараз, чимось допомагають своїм в Україні. Але це, на жаль, не про мою маму.
Я чекала від неї хоча б подарунків для малечі на Миколая чи Новий рік, але де там! Вона ж на квартиру збирає!
Словом, дуже сумно мені від такого ставлення мами до нас і зокрема до онуків, що навіть спілкуватися з нею не хочеться.
Сподіваюся, у вас кращі взаємини з найріднішими людьми. Миру всім і гарних свят!
Автор – Олена К.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com