Мама Володі “заспівала пісню”, як тільки почула, що ми при надії, і в очікуванні донечки. – Я хочу, щоб моє їм’я ще довгий час було на слуху. Якщо виконаєте мою волю, і назвете донечку в честь бабусі, то в той же день переписую свою трикімнатну квартиру на золоту онученьку, – сказала свекруха. Я пригадую, що вона і дочці таку умову ставила, але Ліля не наважилась, і назвала – Кариною. А нам квартира ох як потрібна!
Пару років тому я вийшла заміж. Живемо щасливо. Володя у мене чудовий, турботливий і люблячий. Нещодавно нам стало відомо, що скоро нас чекає радісна подія – поява первістка. Ми обидвоє були такі раді! Як тільки ми дізналися, що станемо батьками дівчинки, свекруха звернулася до нас з дивною пропозицією.
Стефанія Дмитрівна повідомила, що перепише на дитину квартиру, коли ми погодимося назвати дівчинку на честь бабусі. Це було б чудово, але мою свекруха звуть Стефанія, а це таке старомодне ім’я…
Зараз ми орендуємо квартиру. Оселитися у батьків нам не хотілося. Вирішили з Володею, що можемо жити самостійно. Коли і чи купимо ми власну квартиру, поки невідомо. Чоловік працює на невеликому заводі, а я раніше працювала в школі вчителем. Зараз вийшла в декрет. Отримуємо ми не так багато, а на квартиру збирати потрібно довго.
Стефанія Дмитрівна в мене жінка незвичайна. Одягається дуже ексцентрично, любить виглядати яскраво і ловити погляди оточуючих. Я не люблю, коли хтось втручається в моє особисте життя.
Не скажу, що свекруха була зразковою матір’ю або чудовою господинею. Коли вона розлучилася з батьком Володі, то зайнялася своїм особистим життям, а не дітьми. Постійно прагнула знайти своє щастя. Діти росли під наглядом її батьків. Вона не займалася і домашніми справами. Її не цікавило прибирання, готування, домашні завдання дітей. Особисте життя вона ставила на перше місце. Свекруха була впевнена, що ніхто не полюбить її за чисті підлоги і смачний борщ з голубцями.
При цьому вона любить своїх дітей і змогла стати їм дуже близькою. Але все ж її пропозиція була для нас несподіваною.
Свекруха пояснила, що їй хочеться подарувати щось солідне внучці і зробити так, щоб її ім’я не було забуте. Колись вона поставила таку ж умову дочці, але та не погодилася і назвала малу по-своєму – Карина. Свекруха впевнена, що самі ми не зможемо забезпечити себе житлом. Так, хоч у дочки буде своя квартира.
Звичайно, це дуже цікава пропозиція. Успадкувати квартиру – велике везіння. Однак, назвати дочку Стефанія? Не хочеться псувати своїй дочці життя. Було б воно хоч трішки наближене до сьогоднішніх імен…
Ніяк не вирішу, що робити. Погодитися на пропозицію свекрухи? Чи можна заради квартири назвати дитину таким дивним ім’ям, яке мало кому подобається?
Що скажете?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
