Я вийшла заміж з розрахунку, і щаслива, не купаюся в злиднях, як ви, не стрибаю під дудку свеккрухи! Але про все по порядку.
Мама моя вперше вийшла заміж за хлопчика-мажора – сина заможних батьків, радянських номенклатурників. Це неправда, що в СРСР панувала рівноправність.
Мою маму свекри не злюбили за соціальну нерівність: як це так – дочка швачки і токаря влізла в еліту суспільства! Але, між іншим, моя мама, закінчивши школу із золотою медаллю, самостійно вступила в той же інститут, в який її майбутнього чоловіка проштовхнули батьки. А ще мама була фантастично красива в молодості, а їхній синок – сірість, в порівнянні з мамою.
Їхній шлюб розвалився на другому році, свекри домоглися свого.
Мама вийшла заміж вдруге з кохання за рівного собі, він і став моїм батьком. Батьки досі живуть разом, але від їх любові нічого не залишилося! Живуть, як квартиранти, навіть друзі у них різні. Не сказати, що вони жебракують, але все у них стабільно: живуть за дуже скромними коштами, відкладають на покупку якусь дурницю в вигляді побутової техніки, скаржаться на уряд. Такі собі середнячки.
Дивлячись на них, я ще в студентські роки зрозуміла, що так жити не можна. Мої залицяльники, найчастіше це бідні однокурсники, намагалися заманити мене в якісь кафешки з бургерами і плюшевими іграшками в якості подарунка. Але мене це тільки дратувало.
Я тоді мамі сказала, що вийду заміж тільки за багатого. Тим більше, від мами я успадкувала струнку фігуру і приємні риси обличчя. Мама спочатку заговорила про важливість любові, кохання, про почуття і все таке, але все ж зрозуміла, що я налаштована серйозно.
Тоді вона дала пораду: якщо потрібен багатий, то він не має бути молодим, красивим або синочком заможних батьків. Такі точно знають собі ціну і їм нічого не варто поміняти згодом собі дружину на молодшу.
Тому я пішла працювати секретаркою до бізнесмена. Він був одружений і вірний своїй дружині, зате до нього приходили його багаті клієнти та партнери, було з кого вибирати.
Заміж я вийшла у 24 роки за «старого» – чоловікові було на той момент46 років! Так, за злегка лисуватого і пузатенького, але милого чоловіка. Він прекрасно розумів, що у мене немає до нього гарячої любові, але є симпатія і повага: як не поважатичоловіка, який свій бізнес почав з нуля?. Він був раніше одружений, є дочка, трохи молодша за мене, аліменти він вже виплатив.
Перше, що я зробила – народила чоловікові сина, щоб бути впевненою у своєму майбутньому. Очікуючи малюка, я пішла в автошколу, адже чоловік пообіцяв мені в подарунок за дитину нову машину. Народила синочка, чоловік на сьомому небі від щастя. Та і я щаслива.
Я купалася в достатку, сидячи з малюком в декреті. не думала, чим би нагодувати сім’ю. У малюка були няньки і бабусі, а у мене – багато вільного часу. Я їздила в салон краси, спортзал, в кафе з подругами, і одного разу у мене з’явився доброзичливець, який мені сказав, що мій чоловік мені не вірний. А я зраділа, бо і він трохи вже набрид мені!
Я все зробила, щоб підловити його на невірності і подала на розлучення. Тепер у мене двокімнатна квартира в центрі, машина, чудові аліменти і хороші відносини з колишнім чоловіком, я завжди можу на нього розраховувати в плані фінансів.
Майже відразу після розлучення мене поспішив «пожаліти» друг колишнього чоловіка. Він говорив, що давно закоханий в мене, але не наважувався навіть натякнути на свої почуття. Він не старий – йому зараз 42 роки, а мені 33, але він не у моєму смаку, зовсім не красень. Не сказати, що мені з ним це не подобається, але вибирати не доводиться, все ж мені вже 33 роки.
Важливо те, що у Максима теж своя фірма, успішна вже 12 років, все стабільно. Був одружений, але дітей немає, просить йому дочку народити, на мене схожу. Я не проти, нова машина мені не завадить, живемо в заміському будинку, все супер! Ну а те, що злі язики люблять ворушити моє особисте життя, так це від заздрощів.
Так, я не знаю, що таке справжня любов до нестями, я не любила першого чоловіка і не палаю почуттями до нинішнього. Але моя любов – це гроші, свобода і добробут, і я вважаю це нормальним. Мені смішні заздрісниці, які рахують копійки від зарплати до зарплати, і ті скиглії, які вважають, що без любові жити не можна.
Цілком собі можна! Ночі з чоловіком – це лише кілька хвилин, а потім ти вільна, а діловим чоловікам, які втомлюються на роботі, частіше за все і не до нічної любові.
Зате я не пишу на різних форумах історії про своє сумне тяжке життя, не купаюся в злиднях, як ви, не стрибаю під дудку свеккрухи, не готую їсти чоловікові, який не в змозі забезпечити сім’ю. У мене все прекрасно!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
