Ніколи не думала, що материнське серце вміє любити своїх дітей різної любов’ю, мені завжди здавалося, що кожна дитина для матері найдорожча і однаково любить. Але так буває не завжди.
Розповідаю від імені своєї подруги. У моєї матері нас з сестрою двоє. Я молодша, а сестра старша. Не знаю чому, але саме мене мати любить не так сильно як мою сестру.
Живе мати в одному селі з моєю сестрою, я живу в місті. За все моє життя можна по пальцях перерахувати подарунки від матері і її допомогу. Вона завжди допомагала тільки моїй сестрі.
Вона допомагала платити їм кредити, а що Оле потрібні гроші … .а мені, мабуть, немає. Потім вона допомагала платить за навчання дітям моєї сестри.
Своїх дітей ми з чоловіком вчили і виховували самі як могли. мати навіть ніколи не запитала як я живу і чи потрібна мені допомога. А ось я в свою чергу постійно до матері їздила і допомагала їй по господарству. робила ті види робіт, за які бралася її улюблена дочка і внучка.
Зараз матері 87 років. Мені самій 56. Всю пенсію мати віддає сестрі, допомагає їм так. І ось зараз мати скаржиться, що у неї немає дров на зиму.
Читайте також: Новий рік 2020: чого не можна робити в рік щура і як правильно зустріти
А про ці дрова я ще з літа говорила, що потрібно не всю пенсію віддавати, а закупити дрова на зиму. Говорила я це і сестрі. Мати просить мене допомогти з дровами або забрати на зиму до себе.
Чоловік мій проти категорично, мовляв кому все віддавала все життя, нехай ті й допомагають їй.
Чоловік сказав так: “Ми їй чужі, діти наші чужі, ніколи про нас толком не запитала, а тепер їхати на зиму зібралася … Кому все віддала, на тих нехай і сподівається».
Чоловіка я розумію, каже він чисту правду, а й мати шкода, хоч і ображена на неї дуже.
Все життя мене ображала і обділяла не тільки фінансово, але і не додавайте тієї материнської ласки, яка мені була дуже потрібна.
Я росла нелюбимю дитиною.
Розумію, що літнім батькам допомагати-наш святий обов’язок, але хотілося б і від батьків відчувати любов і тепло.
