Мама задля чужих людей готова гори звернути, а нам, діям, залишалися і залишаються “крихти зі столу”. В той час як мама купляли дорогі подарунки для своїх похресників, ми навіть не мали права про це думати, бо: нема грошей! І ось тепер, коли ми з братом дорослі, вона вимагає він нас ніжності, уваги і тепла. Але я не звикла до таких емоцій. Коли вона хоче мене обійняти, моє тіло ніби дерев’яніє. І цьому є пояснення!
Моя мама все життя дбає про сторонніх людей, а до своїх рідних їй немає ніякого діла.
Проживши вже більше сорока років зі своєю матусею спостерігаю і аналізую таку картину.
Ще коли ми з братом були малими, то дуже нас обурювало те, що мама для похресників викупляла дорогі речі, як наприклад навушники, чи світшоти, про які ми мріяли.
Хоч в нас самих такого не було і ми дуже хотіли, а нам говорили: обійдетесь, або нема грошей.
А ще мама постійно товаришує і підтримує зв’язок з людьми, які бідніші чи інтелектуально менш розвинуті за неї. Вона постійно намагається їм допомагати, чи то продуктами вирощеними на городі, чи то домашньою птицею.
Вже сьогодні я розумію, що так вона себе поряд з ними почуває розумнішою і заможнішою.
Коли в нас празник ми накриваємо по-багатому столи, а потім цілий місяць економимо, щоб якось вижити. Я особисто не хочу жити за правилами, які створила в нас вдома мама.
Я вже самодостатня жінка, маю сім’ю чоловіка і сина. І розумію, що хочу більше жити для себе і своїх рідних. Та мама весь час мені наголошує, що я зухвала і так жити не можна.
Так, я буду дбати про подарунки, для хрещеників, а у мене їх двоє. Але це будуть речі, які вже є у мого сина. Щоб нікому не було обідно.
Від своєї мами я мало ласки і любові отримувала в дитинстві, адже вона жила за принципом: люби но не покажи.
Сьогодні вже в такому віці вона хоче ласки від мене, та в мене якийсь бар’єр, наче я її люблю і піклуюсь, адже вона моя мама.
Та тих теплих обіймів і поцілунків не можу подарувати.
Моє тіло наче дерев’яніє кожного разу коли намагаюсь це зробити.
Чому саме так?
Мені важко самій збагнути. Можливо в моєму серці зачаїлися дитячі образи?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини