Мама Захара мене б при першій же нагоді витурила з квартири. Я їй з першого знайомства не подобаюся. А тут така нагода. Я декілька раз на власні вуха чула, як вона говорила сину, щоб скоріше мене покинув, поки в неї там якась дівчина хороша заміж за іншого не вискочила. – Не хвилюйся, Захарчику. Довго ти в холостяках не засидишся. Мою подругу Люду знаєш? Ось у неї племінниця, і роботяща, і красуня.
Захар останнім часом сам не свій. Розлучився б давно, тільки ось дитину шкода. Але терпіння чоловіка закінчується.
Із дружиною вони живуть разом уже 5 років. Мають сина Матвія. І ось хлопчисько пішов у сад, а дружина виходити на роботу не збирається. Набридло Захару дорослу бабу на собі тягти, на цьому тлі навіть охолов до своєї жінки.
Дружина працювати не хотіла, навіть на пів ставки.
– Матвійку лише 4 роки, тільки в сад пішов. Хто лікарняні постійні терпітиме? Та й не готова я з ранку до ночі в офісі сидіти, адже і вдома треба все встигнути. Оскільки Захар любить смачно поїсти і повернутися в чистий будинок, де все випрано і погладжено. Якщо чоловікові грошей не вистачає, то нехай сам роботу змінює. Чого до жінки причепився?
Минуло ще пів року – Юля так і не рушила з місця. То кішка кошенят привела, то в неї здоров’я підкосило. Дивиться собі серіали, та й у відчайдушну домогосподарку грає. А Захару терпіти на межі. Та й Матвія дружина розпустила: коли хоче, тоді до саду йде. Кулінарія давно прісною стала, пил під ліжком уже тиждень не витирався, а від колишнього кохання й слід простив. У нього на роботі жінки є кращі. Вирішив чоловік, що він гідний кращої.
Розплакалася жінка. Вирішила подавати до суду та ділити майно. Тепер їй працювати доведеться, на одні аліменти шикувати не вдасться. Син одразу ж із поганою компанією зв’яжеться — а що ще від безбатченка чекати? Почне Юля бігати і витягувати сина з проблем.
Задумався Захар. Може, таки зберегти сім’ю?
Друг його найкращий давно розлучився. Запропонував він йому зібрати речі та виставити дружину з квартири. А житлоплощу не ділити — вона ж у декреті сиділа, грошей не заробляла. Дитині аліменти платитимуть за фактом, ще з директором домовитися про зменшення зарплати. Та й взагалі сказав йому друг, що розлучення — це свобода і нове життя. Шанс пожити нормальним чоловіком, маючи дитину.
Сергій, колега Захара, батько багатодітний та досвідченіший. Порадив ставити дружину перед фактом: або ж працюй, або ж другу дитину мені давай. А якщо хочеться різноманітності у романтичному плані, можна когось на боці мати. Коли дружина відчує погане, зубами хапатиметься. Відразу почне мінятися в кращу сторону. Сім’я – це багатство, треба дорожити.
Секретарка Валентина вважає інакше. Вона вирішила, що Юля в поганому стані, треба їй дати спокій. Раз вже одружився, обіцяв бути в горі та в радості, значить, терпи. Носи на руках, цікався самопочуттям, входь у становище. Ще жінка порадила до спеціаліста, який такими питаннями займається, записатися, щоб напевно допомогло.
А сусідка твердить, що Юля — ледащо. У її доньки вдома чистота стерильна та холодильник набитий їжею. Крім цього, вона працює на двох роботах і ще чоловікові гроші дає. Почала вона сватати його зі своєю молодшою донькою. Мовляв, генетика, така сама, як старша буде.
Свекруха радить розлучатися. Вона ще за першої зустрічі Юлю не злюбила. На весіллі зрозуміла, що з цього шлюбу не вийде нічого доброго. Одразу родичка згадала, хто має доньку вільну, щоб синок у холостяках не засидівся.
Захар вислухав усіх, але нічого не вирішив. Все б нічого, тільки Юлька так і не працює. Муляє його все це. Зберігати сім’ю чи ламати все, що так довго будував?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
